Курс належить до вибіркових дисциплін і вивчається у 2-8 семестрі. Він є взаємопов’язаним з іншими філософськими дисциплінами, оскільки за визначенням є інтегративним і в певному смислі підсумковим, узагальнюючи і поглиблюючи знання не лише з історії філософії в Україні, а й з цілої низки курсів циклів гуманітарних наук, теоретичної і практичної філософії. Курс ознайомлює здобувачів вищої освіти з теоретичними та методологічними передумовами актуалізації, способами розв’язання і векторами трансформації численних філософських проблем, як світоглядно-теоретичних, так і теоретико-методологічних, що ставилися й розв’язувалися в українській філософії ХХ — початку ХХІ століття. Здійснюється таке ознайомлення під кутом зору філософсько-антропологічної проблематики і відповідної методології. Дисципліна вводить студентів в курс специфіки концепцій українських філософів та допомагає підготувати підґрунтя для вибудови уявлення про особливості сучасного стану філософського знання в Україні, знайомлячи з ключовими ідеями, концепціями, поняттями та підходами, що сформувалися в її межах. Також дає змогу сформулювати власну теоретико-методологічну і світоглядно-практичну позицію стосовно різних граней і проявів людського буття. Предметом вивчення навчальної дисципліни є проблема людини в сучасному українському світоглядно-філософському знанні в найрізноманітніших світоглядних, методологічних, ціннісних і теоретико-пізнавальних його проявах. Водночас методологічний апарат, ключові поняття і категорії курсу варто сприймати і осмислювати, по-перше в більш універсальному загальнокультурному спектрі, враховуючи, що за традицією, філософські ідеї в Україні нерідко були авторства літераторів, політичних діячів, ідеологів тощо, а не лише професійних філософів; по-друге, їх потрібно сприймати, як такі, що перебувають в становленні, як значною мірою незавершені і відкриті для подальших змін.