Відповідно до Законів України «Про освіту» (2017 р.), «Про вищу освіту» (2014 р.), «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» (2015 р.) та внутрішніх нормативно-правових документів, зокрема Положень: «Про організацію освітнього процесу» (2024р.)», «Про систему внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти» (2020р.), «Про порядок проведення внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти» (2020р.), «Стратегічного плану розвитку Університету на 2019–2026 роки», «Етичного кодексу Університету» (2019) та інших документів, що регламентують діяльність закладу вищої освіти – у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (далі – ЧНУ або Університет) функціонує система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. 

Мета системи внутрішнього забезпечення якості освіти – створення стійкої довіри до Університету, зі сторони суспільства та працедавців, як надавача послуг з підготовки високоосвічених, конкурентоспроможних фахівців для потреб суспільства, які відповідають кращим міжнародним вимогам та володіють високим рівнем якості отриманих знань.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти Університету базується на принципах:
–  відповідності європейським і національним стандартам якості вищої освіти; 
– автономності Університету – забезпечення якості шляхом самостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосовно добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення якості;
– системності в управлінні якістю освітнього процесу та неперервності підвищення якості вищої освіти; 
– впровадження міжнародних освітніх програм та інтерактивних технологій навчання, відкриття нових спеціальностей для підготовки фахівців відповідно до вимог Європейського освітнього простору;
–  залучення студентів, роботодавців та інших зацікавлених сторін до процесу забезпечення якості вищої освіти;
– впровадження в освітній процес сучасних інформаційних, комунікаційних технологій;
–  проведення внутрішнього моніторингу та постійного підвищення якості вищої освіти;
– академічної доброчесності на засадах справедливості й відповідальності, взаємоповаги, корпоративної культури у суб’єктів освітнього процесу.

Політика Університету щодо забезпечення якості вищої освіти є публічною і відкритою для всіх учасників освітнього процесу, а також інших зацікавлених сторін, спрямована на постійне удосконалення якості вищої освіти та реалізується шляхом здійснення відповідних заходів й широкого спектра внутрішніх процедур на всіх інституційних рівнях університету, на формування ефективної структури управління і координування якістю освітніх послуг у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Дієвим інструментом системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у Чернівецькому  національному університеті імені Юрія Федьковича (далі ЧНУ або Університет) є Моніторинг, організація й проведення якого  здійснюється відповідно до Положення «Про порядок проведення внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича» (2020).

Мета проведення внутрішнього моніторингу – виявлення й відстеження тенденцій розвитку якості вищої освіти в Університеті, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей, розробка прогнозу й пропозицій для забезпечення якості підготовки фахівців.

Основні завдання моніторингу: виявлення об’єктивного, інформаційного відображення стану й динаміки якості надання освітніх послуг в Університеті; отримання об’єктивної інформації про результати підготовки фахівців за освітніми програмами відповідно до акредитаційних вимог, встановлення ефективності управління процесом підготовки здобувачів вищої освіти в Університеті.

З метою проведення моніторингових досліджень якості вищої освіти в Університеті розроблена структура організації та управління освітнім процесом, визначені показники якості освітніх послуг, які враховуються при комплексному оцінюванні підготовки фахівців за відповідними ОП і відображають якість:
- суб’єктів навчання (абітурієнтів, студентів та ін.);
- об’єкту, що надає освітні послуги (підрозділи, кадри та ін.);
- організації освітнього процесу;
- навчально-методичного забезпечення освітнього процесу;
- оцінка якості підготовки випускників Університету роботодавцями;
- оцінка якості підготовки фахівців очима студента.

Основними напрямами моніторингу в Університеті є:
- реалізація державної політики у сфері вищої освіти (дотримання кафедрами, факультетами, навчально-науковими інститутами, Університетом законодавчих актів і нормативно-правових документів про вищу освіту);
- якість  змісту та реалізація освітніх програм  відповідного рівня вищої освіти;
- вивчення й узагальнення якості навчально-методичного забезпечення  та створення ефективного освітнього середовища (кафедра, факультет/ навчально-науковий інститут) щодо  якості реалізації освітніх програм;
- рівень навчальних досягнень здобувачів вищої освіти у розрізі: студент-група-курс- факультет / навчально-науковий інститут;
- організація процедури  вибору освітніх компонент  та рівень задоволеності  викладанням;
- організація управлінської діяльності щодо забезпечення якості підготовки (кафедра, факультет,  навчально-науковий інститут);
- аналіз підсумків екзаменаційних сесій, атестацій випускників;
- якість навчання, викладання й методичного забезпечення навчальних дисциплін загально університетського рівня (відповідно ОК професійно-орієнтованих – кафедра, факультет / навчально-науковий інститут).

Основні напрями моніторингу змінюються й доповнюються з врахуванням результатів акредитації освітніх програм, пропозицій гарантів, суб’єктів освітнього процесу, роботодавців  тощо.

Моніторинг проводиться на різних інституційних рівнях:
- Університет, факультет/ навчально-науковий інститут, кафедра, фаховий коледж ;
- студент – академічна студентська група – курс – ОП (спеціальність);
- викладачі кафедри, факультету/ навчально-наукового інституту.

В Університеті усталена система проведення комплексного моніторингу якості освітньої діяльності та якості підготовки фахівців (раз на 4-5 р.) на факультетах /у навчально-наукових інститутах, фаховому коледжі. Програмою комплексного моніторингу передбачено здійснення самоаналізу  якості розроблення ОП, ефективності управлінської діяльності структурного підрозділу (кафедра, факультет/інститут) щодо сприяння якості реалізації ОП, який дозволяє відповідно до акредитаційних вимог визначити сильні та слабкі сторони освітньої діяльності, а також пріоритетні завдання на короткострокову і довгострокову перспективу.

Для виявлення реального стану підготовки фахівців та об'єктивності результатів самоаналізу програмою моніторингу передбачено ще й такі заходи:
- встановлення відповідності поданих матеріалів реальному стану роботи, що підтверджують сильні, слабкі сторони та ризики;
- проведення контрольних замірів (зрізів) з навчальних дисциплін за вибором моніторингової комісії, а також запропонованих структурним підрозділом;
- моніторинг (опитування) студентської думки та викладацького складу з питань організації й вдосконалення освітнього процесу на факультетах / у навчально-наукових інститутах з підготовки фахівців за відповідними ОП;
- проведення (відвідування) відкритих навчальних занять та інших заходів відповідно до плану роботи факультету/ навчально-наукового  інституту.

За організацію й проведення моніторингу, обробку даних, аналіз результатів відповідає Центр забезпечення якості вищої освіти в Університеті. 

Відповідальність за достовірність і об'єктивність наданої інформації несуть особи персонально, що подають інформацію у матеріалах самоаналізу (завідувачі кафедр, гаранти, заступники з навчально-методичної роботи деканів факультету, директорів навчально-наукових інститутів), а також члени сформованих моніторингових груп (на час проведення моніторингу), відповідно до складеної Програми комплексного моніторингу.

Результати моніторингу обговорюються на засіданнях Вчених рад факультетів / навчально-наукових інститутів/, науково-методичної і Вченої рад Університету.

ТЕМАТИКА ПОСТІЙНО-ДІЮЧОГО СЕМІНАРУ ІЗ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
2021-2022н.р. 

1. Якість як основний пріоритет розвитку вищої освіти України на шляху інтеграції в європейський освітній простір. 
2. Історія становлення та розвитку проблеми якості вищої освіти в світовій освітній практиці. 
3. Культура забезпечення якості і прозорості вищої освіти: європейські стандарти для України. 
4. Індикатори якості вищої освіти та процедури її забезпечення. 
5. Національне агентство забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО): сутність, структура, повноваження та основні напрями діяльності.
6. Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в Університеті.
7. Міждисциплінарні  освітні програми у ЗВО  – дорожня карта щодо їх розроблення. 

                                
2022-2023 н.р.

1. Управління якістю вищої освіти на внутрішньому рівні Університету. 
2. Культура якості науково-педагогічних працівників та студентів як учасників освітнього процесу. 
3. Моніторинг як механізм забезпечення якісної підготовки фахівців в Університеті. 
4. Студентоцентроване навчання в системі забезпечення якості вищої освіти. 
5. Академічна доброчесність у системі забезпечення якості вищої освіти. 
6. Інноваційні підходи до організації освітнього процесу з досвіду факультету педагогіки, психології та соціальної роботи. 
7. Інформаційно-цифрова компетентність викладача як одна з важливих умов ефективності реалізації завдань якісної підготовки фахівців. 

2023-2024н.р.

1. Застосування сучасних методів підготовки вступників ОР «Магістр» за спеціальністю «Право» в умовах запровадження ЗНО. 
2. Підтримка здобувачів вищої освіти з особливими потребами. Формування готовності майбутніх учителів спеціальності «Середня освіта» до роботи в інклюзивних класах.
3. Організаційне та методичне забезпечення впровадження в університеті онлайн навчання. 
4.  Взаємодія університету з роботодавцями як одна з важливих умов забезпечення якості вищої освіти. 
5. Інституційний репозитарій університету як інформаційний ресурс для використання дистанційних технологій в освітньому процесі та самостійній навчальній роботі здобувачів вищої освіти.
6. Формування культури безпекової поведінки здобувачів вищої освіти університету. 

2024 -2025 н.р.

1.  Розроблення, удосконалення та акредитація освітніх програм у площині нових вимог.
2. Впровадження інформаційних технологій в освітній процес з метою якості підготовки фахівців.
3. Академічна доброчесність – цінність освітнього процесу – нові підходи щодо перевірки кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти.
4. Особливості  розроблення  міждисциплінарних  освітніх програм у ЗВО за рекомендаціями НАЗЯВО.                     
5. Організація співпраці з роботодавцями для забезпечення професійної підготовки та майбутнього працевлаштування випускників (з досвіду роботи факультетів/інститутів).

• Методичні рекомендації до проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти у 2024-2025 н.р.
• Додатки до методичних рекомендації до проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти у 2024-2025 н.р.
• Методичні рекомендації щодо планування навчально-методичної роботи на 2023-2024 н.р.
• Методичні поради щодо планування навчально-методичної роботи на 2024-2025 н.р.
• Рекомендації щодо методичного забезпечення освітнього процесу на 2023-2024 н.р.
• Програма комплексного моніторингу
• Методичні рекомендації щодо проведення анкетування
• Методичні рекомендації до написання кваліфікаційної роботи