
- понеділок, 4 листопада 2024 р.
- Актуальні новини
28 жовтня, під дивовижними склепіннями 21 авдиторії філологічного факультету, зібралися справжні поціновувачі рідного слова - ті, хто своєю участю прагнули довести глибокі знання з української мови.
Неймовірну ауру для душевного піднесення та окрилення конкурсантів створила народна артистка України, лавреатка Шевченківської премії (2008 р.) Наталія Сумська. Акторка звернулася до молодого покоління з напутніми словами про важливість проведення таких конкурсних змагань, про роль меценатів у поширенні українознавчих студій у світі. Наталія Сумська згадала й про одного з натхненників конкурсу, співголову його координаційної ради, виконавчого директора Ліги українських меценатів Михайла Слабошпицького, якого знала особисто. Гучними оплесками всі присутні дякували пані Наталії за майстерне виконання пісні з неперевершеної «Наталки Полтавки».
Декан філологічного факультету Ярослав Редьква подякував студентам за те, що виявили цікавість до проведення конкурсу і в такий спосіб об’єдналися довкола спільної мети ‒ глибшого пізнання рідної мови, відкриття в ній ще не звіданих глибин. Ярослав Петрович зауважив, що до конкурсу долучилися студенти майже всіх факультетів та інститутів.
Виконання конкурсної роботи тривало три години та, попри втому та вечірні сутінки, студенти з особливим піднесенням та захопленням здавали виконані роботи.
Слова Лесі Українки:
«Терпіть кайдани – то всесвітський сором,
забуть їх, не розбивши, – гірший стид», ‒
що послужили темою твору-роздуму, запалили в їхніх серцях неймовірний вогонь до боротьби за рідне слово, за рідну землю, за справедливу перемогу!
Упродовж трьох днів журі університетського етапу конкурсу під головуванням доц. Тетяни Гуцуляк та у складі проф. Людмили Ткач, доц. Наталії Попович, доц. Марії Філіпчук, доц. Наталії Шатілової, асист. Надії Вітрук, асист. Ігоря Грималовського, асист. Галини Тесліцької та асист. Інни Стрілець перевірили 72 студентські роботи і визначили переможців.
З-поміж студентів філологічногого факультету призові місця вибороли такі учасники:
Перше місце ‒
- Ботнар Ліна Олегівна (спеціальність «Філологія» (українська мова та література), 203 група).
Друге місце ‒
- Чуй Марія Юріївна (спеціальність «Філологія» (українська мова та література), 303 група).
- Боднар Юлія Сергіївна (спеціальність «Філологія» (українська мова та література), 502 група).
Третє місце ‒
- Сливчук Ірина Дмитрівна (спеціальність «Середня освіта» (українська мова та література), 401 група).
- Мельник Ульяна Миколаївна (спеціальність «Середня освіта» (українська мова та література), 302 група).
- Руснак Анастасія Миколаївна (спеціальність «Філологія» (українська мова та література), 303 група).
До призерів конкурсу з інших факультетів та інститутів увійшли:
Перше місце ‒
- Можухова Дарина Костянтинівна (спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія», 112 група).
Друге місце ‒
- Комендат Марія Михайлівна (спеціальність «Маркетинг», 175-4 група).
- Бендасюк Марина Вікторівна (спеціальність «Англо-український переклад», 148 група).
Третє місце ‒
- Савчинський Любомир Олександрович (спеціальність «Міжнародний туризм», 2 курс).
- Свінціцька Софія Русланівна (спеціальність «Англо-український переклад», 146 група).
- Зеленько Віра Євгеніївна (спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія», 111 група).
Детальну інформацію про результати конкурсу можна переглянути за посиланнями:
— студенти філологічного факультету
— студенти інших факультетів та інститутів
Бажаємо всім учасникам конкурсу й надалі пізнавати безмежжя рідної мови, вивчати її багатий лексичний і фразеологічний склад, дбати про його чистоту й питомість, розкривати секрети українського словотвору й синтаксису.
Нехай слова Петра Яцика стануть для нас напутніми: «Убогий духом не може бути багатим, незважаючи на те, скільки грошей він має»
Член журі конкурсу, професор кафедри сучасної української мови Людмила Ткач, особисто подарувала кожному знавцеві рідної мови пам՚ятні та символічні книги зі своєї бібліотеки ‒ це праці Лариси Масенко «У Вавилонському полоні.
Теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки» та «Суржик. Між мовою і язиком»; художні твори Людмили Старицької Черняхівської, заборонені в радянські часи; «Франко від А до Я» ‒ абетку-енциклопедію про Івана Франка. Такий вибір книг Людмила Олександрівна мотивувала тим, що їхні автори чи теми, порушені в них, у певний спосіб пов՚язані з нашим університетом.