Рівно 33 роки тому, 28 січня 1992 року, Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг як Державний Прапор України. Цей символ має тисячолітню історію та глибокий зв’язок із народом.

Для одних синьо-жовті кольори уособлюють ясне небо та золотисті поля пшениці, для інших — гармонію стихій води й вогню. Але для всіх українців цей прапор є уособленням свободи, боротьби й незалежності.

Прапор України пройшов непростий шлях. Його намагалися знищити, відібрати, знецінити, але сьогодні, під час війни, він став оберегом та талісманом для захисників, які несуть його поруч із собою на шевронах, у рюкзаках і на бойових позиціях.

Наш прапор неодноразово бачив вершини Евересту, розвівався над станцією «Академік Вернадський» в Антарктиді, підкорював космос разом із Леонідом Каденюком, прикрашав гелікоптери миротворчої місії в Конго та був символом незламності на тральщику «Черкаси» в Криму. Він піднімався на п’єдестали з олімпійськими чемпіонами, майорів на барикадах Революції Гідності й гордо розвівається над звільненими від російських загарбників містами України.

Для Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича прапор є символом єдності, незалежності та гордості. Під його кольорами студенти й викладачі утверджують силу знань, плекання культурної спадщини та прагнення до свободи.

Наш прапор — це зв’язок поколінь, що вірять у майбутнє України й своєю працею зміцнюють її незалежність. 

Допоки майорить синьо-жовтий стяг — живе Україна!