6 грудня в Червоній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича презентували завершальні дев'ятий і десятий томи найповнішого на сьогодні десятитомного зібрання творів Ольги Кобилянської.

До девʼятого тому увійшли щоденники, публіцистика, критика, спогади й автобіографії письменниці.

Шанувальників творчості Ольги Кобилянської, мабуть, найбільше зацікавлять щоденники, які письменниця вела з 1 листопада 1883 до 19 листопада 1891 рр. Наразі це тільки друга їх публікація. Широкому читацькому загалу вони почали відкриватися лише в 1982 р., коли в київському видавництві «Дніпро» з’явився том вибраного Ольги Кобилянської під назвою «Слова зворушеного серця» з упорядкуванням і передмовою Федора Погребенника.

У дев’ятому томі творів Ольги Кобилянської щоденники подано за перекладом Ельпідефора Панчука, зятя Ольги Кобилянської, чоловіка її прийомної доньки Олени Олександрівни Панчук-Кобилянської і секретаря письменниці. Цей варіант перекладу, на думку редакційної колегії, відзначається адекватнішою передачею змісту оригіналу та його мовно-стилістичних особливостей, ніж попередній, здійснений Євгеном Поповичем для видання книжки «Слова зворушеного серця». 

Щоденники всебічно розкривають складну й навіть дещо суперечливу натуру юної дівчини, яка прагнула віднайти якнайповнішу гармонію між своїми мистецькими уподобаннями і власними творчими потенціями, а разом з тим і власне місце в суспільстві.

До дев’ятого тому також увійшли всі три автобіографії Ольги Кобилянської: 1903, 1927 і 1928 років, що продовжують і значно доповнюють автопортрет письменниці, зокрема виразніше характеризують її літературно-естетичні пошуки і розкривають маловідомі чи взагалі незнані творчі факти.

З дев’ятого тому читачі дізнаються і про те, як у творчості Ольги Кобилянської з’явилася так звана «публіцистика років визволення», яку представники радянської влади намагалися використати для пропаганди комуністичної ідеології.

Десятий том подає понад 500 листів Ольги Кобилянської (для порівняння,  у пʼятитомнику 1962-1963 рр. їх тільки 216), які допоможуть глибше зрозуміти деякі біографічні епізоди письменниці, розкрити її творчі задуми та обставини їх реалізації, встановити коло адресатів тощо.