Упродовж майже піврічного конкурсного відбору, на який було подано 786 заявок, 2 команди науковців із нашого університету ввійшли до складу переможців із відібраних 65 дослідницьких проєктів (стільки само й команд), у яких було підтримано 324 науковці з України.

Треба сказати, що конкуренція з огляду на кількість поданих для оцінювання якісних проєктів була досить високою і становила 1/12. Наші колеги брали участь у відкритому конкурсі стипендіальної програми EURIZON “Дослідницькі ґранти для українських науковців”, спрямованої на підтримку вчених, які проводять свої дослідження в умовах війни.

Сам проєкт EURIZON (“Європейська мережа для розвитку нових горизонтів наукових досліджень”) фінансується в рамках програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Ця стипендіальна програма охоплює широкий спектр наукових галузей, про що свідчить огляд успішних заявок українських науковців за шістьма ключовими дослідницькими напрямами:

• ДОСЛІДНИЦЬКА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ЧИСЛОВІ РОЗРАХУНКИ: 5 відібраних заявок;
• ЕНЕРГЕТИКА: 7 відібраних заявок;
• НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: 12 відібраних заявок;
• ЗДОРОВ'Я ТА ПРОДОВОЛЬСТВО: 8 відібраних заявок;
• ФІЗИЧНІ НАУКИ ТА ІНЖЕНЕРІЯ: 24 відібрані заявки;
• СОЦІАЛЬНІ ТА КУЛЬТУРНІ ІННОВАЦІЇ: 9 відібраних заявок.

Переможцем у секції «PHYSICAL SCIENCES & ENGINEERING» став науковий проєкт «Growth and investigations of mixed halide perovskites based on CsPbBr3», яким керує проф. Петро Фочук (Навчально-науковий інститут біології, хімії та біоресурсів). У секції «SOCIAL & CULTURAL INNOVATION» переміг проєкт «Place names of Ukraine and Poland as manifestation of cultural heritage of both peoples» (філологічний факультет; керівник проєкту ‒ доц. Ярослав Редьква). 

Програма стипендій EURIZON підтримує подальшу інтеграцію українського дослідницького простору в ще ширший європейський науковий ландшафт. Усі 65 команд в Україні мають багатолітніх партнерів у Європі (одна з умов конкурсу), які співпрацюють у рамках відібраних дослідницьких проєктів, ділячись своїми знаннями та матеріальною базою. Ці партнери ‒ університети та академічні наукові установи, розташовані по всій Європі, включно з Іспанією, Данією, Італією, Португалією, Польщею, Чехією, Німеччиною, Нідерландами, Швейцарією, Румунією та іншими країнами ЄС.

Зокрема команди наших переможців упродовж 12 місяців співпрацюватимуть зі своїми багатолітніми колегами з провідних наукових установ Європи. Так, команда Петра Фочука співпрацює із Карловим університетом (м. Прага, Чехія), Інститутом ядерних досліджень (м. Белград, Сербія) та університетом Фрідріха Олександра (м. Ерланген-Нюрнберг, Німеччина), а команда Ярослава Редькви ‒ з Інститутом славістики Польської академії наук (м. Варшава, Польща).

Дякуємо науково-технічній раді ЧНУ за те, що стимулює та підштовхує наших науковців до участі в таких наукових програмах і проєктах, а ми пишаємося нашими командами дослідників та бажаємо їм плідної наукової роботи, яка успішно продовжує інтеграцію нашої Alma Mater у єдиний науково-освітній простір на шляху вступу України до Європейського Союзу.