Проблема регулювання відносин органів виконавчої влади, їх посадових осіб, інших суб’єктів, які уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави на початку розбудови незалежної держави Україна постала дуже гостро. Це викликано багатьма чинниками. По-перше, розбудова незалежності в країні, яка стоїть на позиціях західної демократії з огляду на євроінтеграційний процес, неможлива без належного законодавчого врегулювання означених відносин, по-друге, це – військова агресія росії проти України, що значно вплинуло на прискорення реформування інституту адміністративно-процедурного права в Україні.  З’ясування відносин, що виникають з виконання публічною адміністрацією визначених законом функцій та завдань, та фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ набирає сьогодні досить значної актуальності, тим більше з огляду на інтеграцію України до Європейського Союзу і війни росії проти України. З метою вирішення означених проблем був прийнятий Закон України «Про адміністративну процедуру», а тому важливим є аналіз його положень, спрямованих на регулювання вищезгаданих відносин з метою визначення поняття, змісту та особливостей адміністративної процедури. Таким чином дана вибіркова дисципліна покликана щодо детального вивчення теоретичних  положень публічно-послугової (сервісної) діяльності  органів держави.