Науково-дослідну частину Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (НДЧ) створено з метою організації та координації наукової, науково-технічної діяльності в університеті.
Науково-технічна рада Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – постійно діючий орган вироблення стратегії та напрямів наукової, науково-технічної, науково-експертної, науково-технологічної, інноваційної та іншої аналогічної діяльності Університету, який виконує консультативно-дорадчі функції. Рекомендації та висновки НТР є основою для прийняття рішень ректором і проректором з наукової роботи, видання наказів і розпоряджень в Університеті.
Рада молодих вчених Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича є колегіальним дорадчим органом, що об’єднує наукову молодь університету задля забезпечення захисту її прав та інтересів, а також з метою популяризації науки у молодіжному середовищі та для сприяння підвищенню рівня наукової роботи молодих вчених Чернівецького національного університету.
Заснована Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) – університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки нараховує понад 2,6 млн. примірників. Серед них: 1,125 тис. примірників наукової літератури, 171 тис. підручників та навчальних посібників, 648 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 376 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних та цінних видань зберігається біля 70 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича – професора Львівського університету, Є. Козака – професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля – директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука – першого ректора Чернівецького університету, В. Сімовича, Є. Козака, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луізи, дружини Наполеона I, цісаря Франца-Йозефа I, професорів університету С. Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін.
Наукова бібліотека має алфавітний, систематичний, службовий каталоги та алфавітний і систематичний каталоги іноземних видань, бібліографічні картотеки – головну довідкову, краєзнавчу, картотеку праць викладачів, наукових працівників ЧНУ та ін. В стані формування електронний каталог.
Щороку структурні підрозділи наукової бібліотеки та її філіали на факультетах обслуговують в середньому 37 тис. відвідувачів. В останній період річна книговидача становить близько 500 тис. примірників. Наукова бібліотека здійснює книжковий обмін з бібліотеками 24-х країн світу, зокрема Молдови, Казахстану, Румунії, Польщі, Австрії, США, Англії, Канади, Китаю, Таїланду тощо, а також багатьма вузівськими бібліотеками України.
Ботанічний сад Чернівецького національного університету є одним з найстаріших ботанічних установ України. Його засновано в другій половині 19 сторіччя, за часів коли Буковина як коронне герцогство входила до складу Австро-Угорської імперії.
Питання про створення ботанічного саду як бази для розвитку біологічних досліджень постало одразу ж після відкриття на Буковині у 1875 р. університету. В той період у садово-парковому будівництві все більшого значення набував романтичний стиль.
Честь створення проекту Ботанічного саду було надано цісарсько-королівському ботанічному садівнику Львівського університету Карлу Бауеру. Було вирішено надати Саду ландшафтного характеру, розбити його на кілька газонних партерів, по периферії висаджувати групи трав‘янистих рослин, а в центрі групувати за родовими комплексами дерева й кущі, окремо було заплановано ділянки для багаторічних і однорічних рослин. 9 червня 1876 р проект Саду був поданий до розгляду. Перевірив і затвердив його голова правління цісарсько-королівського університету Франца-Йозефа в Чернівцях професор, доктор Едуард Тангль, і на засіданні Академічного сенату запропонований проект було розглянуто й схвалено. 13 липня 1876 р. на засіданні общинної ради міста під головуванням бургомістра Амброза було прийняте рішення про безкоштовне виділення університету земельної ділянки під Ботанічний сад. У вересні 1877 р., в день відкриття Ботанічного саду тодішній голова земельного уряду Юліус фон Вацль висадив перше дерево - тополю сріблясту. Закладання дендрарію під керівництвом Карла Бауера тривало ще 11 років. Деревні екзоти завозили з європейських розсадників, зокрема з Мускауерського, а саджанці місцевих порід були безкоштовно передані дирекцією православного релігійного фонду Буковини. Ботанічний сад цісарсько-королівського університету в м. Чернівці, впродовж 60 років був єдиним ботанічним садом на Прикарпатті і став яскравим втіленням архітектурних тенденцій того періоду.
Першим директором Ботанічного саду став професор Едуард Тангль (1877-1905), згодом він очолив Інститут ботаніки, що розташувався на території Саду. Під його керівництвом були збудовані колекційні та допоміжні оранжереї, адміністративний корпус з квартирою для інспектора Саду, лекційною залою і робочою кімнатою для проведення занять, кімнатою для помічника, будиночок для сторожа та господарські будівлі. В 1878 р. на прохання професора Е.Тангля для Саду було придбано гербарій, в 1879 закуплено обладнання, з весни 1890р. розпочато обмін рослинами й насінням з зарубіжними ботанічними садами. Цей австрійський вчений зробив вагомий внесок в розвиток ботанічної науки на Буковині, виховавши цілу плеяду видатних місцевих дослідників. В австрійський період наукова робота базувалась на вивченні флори Карпат і створенні колекцій аборигенних видів рослин, які розміщувались на партерних газонах, карпатській гірці, альпінарії і в басейні. З 1906 р. посаду директора Саду та Інституту ботаніки посів ординарний професор німецької технічної вищої школи у Празі, фізіолог рослин Фрідріх Чапек. Колекції ботанічного саду Чернівецького університету в 1914 р. нараховували 1500 видів рослин, переважна більшість яких - місцеві види.
В 1918 р. Буковина перейшла до складу боярської Румунії і Сад підпорядковується інституту ботаніки. Очолив його буковинець Михаїл Гушуляк (1887-1960), випускник Чернівецького університету 1911 року, майбутній член-кореспондент Румунської Академії наук. Він своїми дослідженнями відкрив на Буковині природоохоронну тематику. В цей період активізувалась робота по вивченню та систематизації флори краю, створенню гербарію та колекцій аборигенних видів. Про якість колекцій тих часів свідчать рукописні інвентаризаційні списки, які збереглися до наших днів, а про напрямки досліджень – Каталоги насіння, що пропонував Сад на обмін, де наведені зразки, зібрані в природі з вказівкою локалітетів. Ботанічні дослідження проводили професори інституту Ф.Прокопіян-Прокопович (стела з його іменем донині прикрашає один із затишних куточків Саду), М. Гушуляк, Р. Прокопович, інспектор Саду К. Бауер. У саду також працювали С.Сірчинський, Фр. Устіанович, П.Прескуреа, К.Кьохлер, Е.Гніда, асистентами Саду в різні роки були А. Мільдорф, М. Драчинський, з 1926 року Е. Цопа. Основна увага приділялась класифікації флори, систематиці і філогенії окремих родів.
З приєднанням Буковини до України в 1940 р. Сад переходить у розпорядження Чернівецького державного університету. Основним напрямком його діяльності стає інтродукція і акліматизація рослин. Видаються перші друковані списки насіння. З 1944 р. його очолює професор Г.Х.Молотковський, з 1950 - доцент М.В.Орєхов, а пізніше - професор І.В.Артемчук, доценти З.К. Костевич, В.В.Данищук, , М. Г. Мурзенко, з 1972 р. по 1985 р. – д.б.н., проф. Б. К. Термена, з 1986 р. по 1996 р. – к.б.н., ст.н.с. В. О. Гаврилюк, з 1996 р. по 2003 р. – ст.н.с. Л. Г. Галицька, з 2003р. по 2011 – ст.н.с. М.І.Виклюк, з 2011р. по 2014 – м.н.с. І.І.Морозова, з 2014 р. - к.б.н., ст.н.с. Т.О. Деревенко. Під їх керівництвом відбудовано оранжереї та експозиції, налагоджені зв’язки більш ніж із 180 країнами, видані перші друковані списки насіння, споруджено експозиційну оранжерею, прокладено доріжки з твердим покриттям. Розгорнулися роботи з інтродукції та акліматизації рослин, вивчення природних ресурсів та окультурення видів природної флори Карпат і Прикарпаття: досліджувались природні кормові угіддя, проводились геоботанічні дослідження лучних та лісових фітоценозів, насіннєва продуктивність трав‘янистих рослин. Під керівництвом директора Саду (1971-1985), з 1985 р. по 2010 р. професора кафедри ботаніки Б.К.Термени започатковано вивчення біології розвитку і адаптаційних здатностей деревних інтродуцентів в залежності від географічного походження, розроблено метод математичного моделювання адаптаційних здатностей деревних рослин за допомогою якого побудовані математичні моделі для прогнозу успішності інтродукції деревних інтродуцентів; розпочато обстеження дендрофлора старовинних парків.
За площею (3,5га) це найменший Сад в Україні. В 1956 р. до нього приєднано дендрарій колишньої Резиденції Митрополитів Буковини і Далмації (Дендропарк загальнодержавного значення «Чернівецький»), основу насаджень якого на площі 4,8га складають аборигенні види. В 1969 р. Ботанічний сад набув статусу наукової установи. В 1983 р. його включено до природно-заповідного фонду України, а в 1992 р. надано статус заповідного об‘єкта загальнодержавного значення.
Ботанічний сад загальнодержавного значення сьогодні є одним з наукових підрозділів Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. До 2003 року існувало два відділи: інтродукції і флори, після 2003 було створено чотири – дендрології, трав‘янистих рослин, тропічних і субтропічних рослин, паркознавства. В Саду також функціонують насіннєва лабораторія, наукова бібліотека і гербарій. Наукові дослідження та утримання колекцій здійснюють12 наукових співробітників (в тому числі 3 кандидати біологічних наук) – нині провідні фахівці, а також 16 фахівців і лаборантів.
На порівняно невеликих площах (загальна площа 8,2 га, з них захищений грунт - 1125 м2, парникове господарство - 360 м2) зосереджено живі колекції, що налічують понад 3,3 тис таксонів. Дендрарій, сформований відповідно до принципу родових комплексів, за кількістю (близько 1200 таксонів), віком і науковою цінністю представлених екзотів є одним з провідних серед університетських ботанічних садів України – з 2002 року згідно розпорядження Кабінету Міністрів України внесений до переліку об‘єктів, що становлять національне надбання. Особливу цінність мають екзоти, що збереглись з часів заснування Саду - їх майже 10%. Колекцію трав‘янистих багаторічників (близько 900 таксонів) складають квітково-декоративні, зокрема цибулинні, ґрунтопокривні та орнаментальні рослини: лілійні-130 видів і 180 сортів, півники-80 сортів, півонії, лілійники, жоржини, хости, хризантеми, астільби тощо. Також в колекціях Саду зберігається 100 таксонів рідкісних і зникаючих трав‘янистих видів флори України. Широко представлене флористичне різноманіття земної кулі у ботаніко-географічних та систематичних експозиціях фондової оранжереї на площі 525м². Тут експонується понад 900 таксонів рослин, серед них – найархаїчніші з наземних видів – 27 видів папопотеподібних; 13 видів голонасінних, зокрема унікальні екземпляри саговника відігнутого, цератозамії мексиканської і арарукарії кон‘юнгамієвидної, що зберігаються в колекціях з 1902-1906 років, ровесницею саду є араукарія висока. Колекційні фонди є базою для навчального процесу і наукових досліджень, результати яких узагальнені в 8 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з фізіології рослин, а також в 19 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з ботаніки.
Ботанічний сад має два основні напрямки наукової роботи: інтродукція і акліматизація рослин; вивчення та охорона раритетного фітогенофонду і раціональне використання рослинних ресурсів Буковини. Це спільні з кафедрою ботаніки та охорони природи дослідження, їх підсумки частково відображені в «Конспекті флори вищих судинних рослин Буковини», в атласі-довіднику «Судинні рослини Чернівецької області, які підлягають охороні», в довіднику «Лікарські рослини Буковини», побудовано 50 математичних моделей адаптаційних здатностей деревних інтродуцентів; 2,5 тисячам видів дана первинна оцінка успішності інтродукції в умовах Буковини. Вивчаються рідкісні види ex situ та in situ, на замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища спільно з кафедрою ботаніки та охорони природи ЧНУ виконана наукова тема «Науково-експертне, правове та фінансово-економічне обґрунтування створення центрів штучного розведення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин». Відповідно до вимог природоохоронного законодавства України, а також її міжнародних зобов‘язань в цій галузі на базі Ботанічного саду розпочато створення регіонального Центру з відтворення рідкісних і зникаючих рослин Карпат і Поділля, що дозволить урізноманітнити і поглибити наукові дослідження.
Ботанічний сад Чернівецького національного університету є справжнім музеєм живих рослин з різних еколого-географічних зон світу. Його колекції мають велике науково-пізнавальне та природоохоронне значення.
