17 вересня на економічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся круглий стіл «Гендерний розрив в оплаті праці: міф чи ринкова реальність?». До розмови долучилися викладачі кафедри бізнесу та управління персоналом, студенти освітніх програм «Управління персоналом та економіка праці», «Управління персоналом і бізнес-адміністрування» та «Бізнес-адміністрування», а також керівниця Центру гендерної рівності ЧНУ Тетяна Медіна.

Учасники зустрілися у просторі Буковинського Медіа-центру «Belle Vue». Відкритий формат майданчика сприяв невимушеному спілкуванню та активній дискусії. Замість традиційної академічної лекції учасники поєднали фахову розмову, студентські презентації та обговорення.

Зустріч провели напередодні Міжнародного дня боротьби за рівну оплату праці, який відзначають 18 вересня. Говорили про гендерний розрив в оплаті праці — явище, на яке впливають не лише безпосередні відмінності в заробітках, а й професійна сегрегація, кар’єрні можливості, розподіл неоплачуваної доглядової праці та гендерні стереотипи. Окремо учасники розглянули поняття Equal Pay Day — Дня рівної оплати праці. Його дата символізує додатковий час, який у середньому потрібен жінкам, щоб заробити суму, еквівалентну доходу чоловіків за попередній рік.

До експертної розмови долучився кандидат історичних наук, заступник декана факультету історії, політології та міжнародних відносин Назарій Христан.

Студенти підготували інформаційні повідомлення про різні аспекти гендерного розриву в оплаті праці. Вони розповіли про «ефект Клаудії Голдін» та дослідження Нобелівської лауреатки 2023 року, вплив батьківства й материнства на кар’єру та доходи, професійну сегрегацію на ринку праці, феномен «скляної стелі», гендерні відмінності у зарплатних очікуваннях, а також «рожеву економіку» — різницю у вартості товарів і послуг, орієнтованих на жінок і чоловіків.

Під час дискусії учасники говорили про чинники, які можуть впливати на відмінності в оплаті праці жінок і чоловіків. Серед них — професійна сегрегація, різний вплив батьківства та материнства на кар’єрний розвиток, зарплатні очікування, особливості роботи в державному та приватному секторах, а також гендерні стереотипи, які можуть впливати на професійний вибір ще під час навчання.

Такі зустрічі допомагають студентам розвивати професійні навички та краще розуміти сучасний ринок праці. Водночас вони сприяють формуванню гендерної культури в університетському середовищі. Гендерна рівність стосується не лише соціальної справедливості, а й сучасного управління, ефективного використання людського потенціалу та розвитку організацій.