За підсумками атестації наукової діяльності закладів вищої освіти ми поспілкувалися з проректором з наукової роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Юрієм Халавкою та завідувачем науково-організаційного відділу Науково-дослідної частини університету Русланом Заплітним про особливості проходження атестації, її результати та можливості для розвитку наукової діяльності університету.

У чому полягає процедура атестації наукової діяльності закладів вищої освіти та за якими показниками здійснюється оцінювання?

Юрій Халавка: Атестація здійснювалася в Міністерстві освіти і науки з кінця 2024 року. Підрозділи університету, згруповані за чотирма напрямами відповідно до профілю своєї наукової діяльності та поданих звітів, надавали інформацію за попередні періоди. На підставі цих даних проводилося оцінювання їхніх здобутків та здобутків університету вцілому. За кожним напрямом окремо підбивалися підсумки, а заклади вищої освіти за відповідними напрямами відносилися до певної категорії. Таких категорій чотири: А, Б, В і Г, де Г - це неатестовані. У нашому університеті всі чотири напрями є атестованими. Два напрями - суспільний та інженерно-технологічний отримали категорію В, а природничо-математичний і гуманітарно-мистецький - категорію Б. Саме ці два напрями у 2025 році отримують додаткове фінансування для підтримки своєї наукової діяльності.

Руслан Заплітний: Слід додати, що всі університети проходили атестацію через електронну систему URIS. Усі дані вносилися за попередні п'ять років. Основними показниками були публікації, що індексуються в наукометричних базах, передусім публікації рівнів Q1, Q2. Також враховувалися такі показники, як монографії, кількість публікацій у фахових українських журналах, грантова діяльність, виконання договорів з підприємствами та експертна діяльність викладачів. За цими показниками проводилося рейтингування всіх ЗВО в системі. Після внесення даних Міністерство здійснювало їх верифікацію. Отримані показники були верифіковані, а результати затверджені на державному рівні.

Юрій Халавка: Крім кількісних показників, враховувалася також і експертна оцінка. Для цього кафедри формулювали так звані впливи – описи того, як наукові дослідження того чи іншого колективу впливають на суспільство та авторитет держави загалом. Ці впливи проходили експертне оцінювання, за результатами якого нараховувалися певні бали. Фактично саме сумарна оцінка і враховувалася при присвоєнні університетам певної категорії.

Які результати атестації продемонстрував Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та які можливості вони відкривають для розвитку наукової діяльності?

Юрій Халавка: Усі напрями, за якими ми брали участь в атестації, є атестованими. Два з них отримали додаткове фінансування. Ми тривалий час у взаємодії з Міністерством готували нормативну базу для цих процесів. Тепер цей етап завершено, і ми вже розуміємо, що загалом університету виділено трохи більше ніж 16 мільйонів гривень на 2026 рік для підтримки природничо-математичного і гуманітарно-мистецького  напрямів.

Скільки кафедр університету було залучено до проходження атестації та як вони розподілилися за науковими напрямами?

Юрій Халавка: Загалом в атестації залежно від напряму брали участь усі кафедри, крім кафедри військової підготовки. У напрямах, які отримують додаткове фінансування, охоплено 9 факультетів і 33 кафедри: 17 – у гуманітарно-мистецькому напрямі та 16 – у природничо-математичному.

Який загальний обсяг фінансування передбачено для підтримки наукових напрямів за результатами атестації та як він розподіляється між ними?

Юрій Халавка: Загальний обсяг фінансування становить 16 млн 300 тис. грн: приблизно 9,25 млн грн. – для гуманітарно-мистецького напряму і 7 млн 100 тис. грн – для природничо-математичного.

На які цілі можуть бути спрямовані кошти, отримані за результатами атестації?

Юрій Халавка: Ці кошти можуть бути спрямовані на три основні напрями видатків: встановлення надбавок викладачам та науковцям, які працюють на кафедрах, долучених до атестації; закупівлю обладнання; а також видатки на розвиток установи. Йдеться про можливість оплачувати окремі послуги, підтримувати організаційну діяльність університету та покривати частину поточних видатків.

Яким чином індивідуальні результати кафедр і підрозділів вплинули на розподіл фінансування та рівень надбавок для працівників?

Руслан Заплітний: Під час розрахунку фінансування Міністерство враховувало три ключові фактори: кількість публікацій рівня Q1, кількість молодих вчених в університеті та грантову діяльність. Ці показники, які раніше були верифіковані в системі, використовувалися для розрахунку фінансування за відповідною формулою. Залежно від доробку кафедри розмір надбавки становитиме від 1650 до 2800 гривень. Відповідно, таку надбавку кожен працівник атестованої кафедри отримуватиме щомісяця у 2026 році.

Юрій Халавка: Тут слід зауважити, що йдеться про науково-педагогічних і наукових працівників. Водночас Міністерство встановило низку обмежень. Зокрема, цю надбавку не можуть отримувати аспіранти, а також ті, хто перебуває у довгострокових відрядженнях або в декретних відпустках. Водночас для таких осіб передбачено резерв: якщо вони повертаються з відпустки, їм зможуть виплатити цю надбавку після повернення. Загалом цими надбавками буде охоплено понад 413 науково-педагогічних працівників нашого університету.

Руслан Заплітний: Варто також відзначити, що ця надбавка, про яку я говорив, встановлена на 2026 рік. Водночас вона може бути збільшена, оскільки Міністерство щороку перераховуватиме здобутки університетів. Наразі науково-дослідна частина вводить до системи URIS показники щодо кількості статей рівня Q1, грантової діяльності та кількості молодих учених. У систему вносяться дані за 2024-2025 роки. Відповідно, наприкінці цього року буде здійснено перерахунок, і якщо наші показники будуть високими, кафедри зможуть отримати більшвисокі фінансові надбавки. Тому є стимул постійно працювати ефективно, адже розмір таких доплат може зростати. Загалом ми атестовані на п'ять років, тобто фінансування передбачено, але його обсяг може змінюватися, і саме від нас залежить, яким він буде. Чим кращими будуть наші результати, тим кращими будуть фінансові можливості.

Юрій Халавка: Також передбачено фінансування на придбання обладнання. Цього року ми плануємо виходити з пропозицій факультетів і кафедр, які вони подавали в попередні роки. До травня ми розробимо план закупівель для покращення матеріальної бази на виконання рішення Вченої ради і вимог Міністерства. У ньому буде передбачено закупівлю дороговартісного обладнання на наступні чотири роки для потреб і посилення матеріальної бази цих напрямів. Планується, що це обладнання буде загального користування, розміщене або в центрі колективного користування науковим обладнанням, або в інших підрозділах, але з можливістю загального доступу.

Руслан Заплітний: Слід додати, що це є суттєвою підтримкою наукових колективів. Якщо взяти гуманітарно-мистецький напрям, то на закупівлю обладнання для нього виділено майже 2 мільйони гривень.

Юрій Халавка: Оскільки ми не знали кінцевих обсягів фінансування, то не могли складати ці плани до березня. Але тепер вже розуміємо, що приблизно такі обсяги фінансування матимемо щороку, тому зможемо ефективніше планувати закупівлю обладнання й закликаємо кафедри надавати свої пропозиції. Максимальний орієнтовний обсяг закупівель за гуманітарно-мистецьким напрямом становить близько 1 млн 900 тис. грн, а за природничо-математичним - близько 1 млн 400 тис. грн. Відповідно, ми можемо придбати одну велику одиницю обладнання або кілька менш вартісних позицій.

Юрій Халавка: Кошти, передбачені на розвиток установи, планується спрямовувати як на оплату окремих комунальних послуг, так і на придбання витратних матеріалів для здійснення наукової діяльності за природничо-математичними та гуманітарно-мистецькими напрямами. Також ідеться і про підтримку наукових видань та наукових об’єктів загального користування. Ми хочемо підтримати технічних працівників, які здійснюють верстку і випуск видань, а також придбати обладнання для підвищення енергостійкості факультетів.

Оскільки ця процедура вперше реалізовується в Україні, ми обрали на цьому етапі певну консервативну політику. Надалі будемо краще розуміти загальні можливості цього фінансування, щоб оптимізувати використання коштів у наступні роки.

На завершення хочемо подякувати всім факультетам, інститутам і кафедрам, відповідальним особам на факультетах, які долучилися до проведення атестації, верифікації та введення даних. Також дякуємо адміністративним службам університету, які допомагали зі статистичною та фінансовою інформацією. Сподіваємося, що наш колектив зможе гідно використати ці кошти й ефективно розвиватися, щоб у наступні роки показати ще кращий результат.

Інтерв'ю провела фахівчиня
відділу комунікацій та брендингу університету Ксенія Попович