Сьогодні, 21 лютого, ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови – свято, яке покликане привернути увагу до багатства та різноманіття мов світу, а також до важливості збереження та розвитку рідної мови для кожного народу. Проте його коріння сягає доволі сумних історичних подій. 21 лютого 1952 року в Бангладеші жорстоко придушили повстанців, які протестували проти заборони розмовляти їхньою рідною бенгальською мовою.

Українська мова була табуйована понад 150 разів за останні 150 років. Нині це велика цінність мати змогу розмовляти українською. Тож плекаймо нашу солов'їну, не даймо викорінити її ворогу.

Українська мова – це наша духовна спадщина, це код нації, це мова, яка об’єднує українців усього світу. Вона єднає минуле, сучасне та майбутнє, дає нам можливість пізнавати світ, творити, виражати свої думки та почуття.

Університет пишається тим, що є осередком української мови та культури. Ми постійно дбаємо про виховання любові та поваги до рідної мови серед наших студентів.

У цей день ми з гордістю говоримо про нашу рідну мову, про її красу та мелодійність. Ми дякуємо тим, хто береже та розвиває українську мову, хто примножує її багатства. Завдяки воїнам ЗСУ українська мова буде жити й процвітати. Завдяки їм наші діти та внуки зможуть говорити українською мовою, вільно спілкуватися, творити й будувати щасливе майбутнє для України.

Схиляємо голову перед мужністю та відвагою кожного захисника. Ви – наша гордість, наша опора, наша надія. Віримо в нашу Перемогу!

Нехай наша мова єднає нас, дарує нам силу та натхнення!