¬контакте Twitter Facebook Youtube

—тудрад≥о
European University Association
Magna Carta Universitatum



58012, ”крањна,
м. „ерн≥вц≥, вул.  оцюбинського 2

ѕриймальн€ ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorОj}f@,ЊНЭѓШchnu.edu.ua

«агальний в≥дд≥л:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeОj}f@,ЊНЭѓШchnu.edu.ua

ѕриймальна ком≥с≥€:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionОj}f@,ЊНЭѓШchnu.edu.ua

ќновлено
26-07-2016
15:11

≈ — ”–—≤…Ќ≈ ќЅ—Ћ”√ќ¬”¬јЌЌя

 

 

–езиденц≥€ буковинських митрополит≥в - духовний символ толерант­ност≥ нашого краю. „ерн≥вц≥ - одне з наймальовнич≥ших м≥ст ”крањни. ¬оно прит€гуЇ т≥Їю дивовижною ц≥л≥сн≥стю, т≥Їю Їдн≥стю, €ка притаманна м≥стам, що сформувалис€ у недалекому минулому, виросли н≥би неспод≥вано, старанн€ми багатьох покол≥нь зодчих, що майстерно вт≥лили арх≥тектурн≥ смаки свого часу.

ћ≥сто надзвичайно гарне. …ого плануванн€ за значних перепад≥в у рельЇф≥ м≥сцевост≥ створюЇ розмањтт€ пейзаж≥в, €к≥ розкриваютьс€ у своњй безперервн≥й м≥нливост≥ ≥ неповторност≥.

¬гору в≥д ѕруту вютьс€ старовинн≥ вулички, звивист≥, зламан≥ крутими поворотами. Ќа полог≥й частин≥ схилу вони утворюють густу вуличну мережу, прор≥зану широкими маг≥страл€ми, що ведуть до ÷ентральноњ площ≥ м≥ста.

–озвиток буд≥вничоњ ≥ндустр≥њ, п≥дготовка фах≥вц≥в в≥дпов≥дного р≥вн€, €к≥ були правонаступниками один одного, зумовили творенн€ Їдиного ц≥л≥сного ансамблю м≥ста. ÷≥ла пле€да м≥сцевих, австр≥йських та чеських арх≥тектор≥в знайшла у м≥ст≥, що бурхливо розвивалос€, благодатний ірунт дл€ вт≥ленн€ буд≥вельного досв≥ду «аходу. ѕри цьому ви€вили властиве њм самовираженн€, далеке в≥д канон≥в арх≥тектурноњ класики. ÷е - …озеф √лавка, …озеф √регор, ≈рв≥н ћюллер, √уберт √есснер, √устав ‘р≥ч, …озеф Ћегнер, јдам јппенцеллер та багато ≥нших в≥домих ≥ малов≥домих арх≥тектор≥в ≥ скульптор≥в.

—аме завд€ки неперевершеному ген≥ю цих майстр≥в створен≥ найкращ≥ споруди нашого м≥ста, €ке у 2008 р. в≥дзначить св≥й 600-р≥чний юв≥лей. Ќаймасштабн≥шим про€вом постромантичних тенденц≥й в арх≥тектур≥ „ерн≥вц≥в Ї ансамбль –езиденц≥њ буковинських митрополит≥в, збудований впродовж 1864-1882 рок≥в, де сьогодн≥ розташований „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича.

–езиденц≥€ - дух Ѕуковини, симб≥оз стил≥в ≥ культур ус≥х народ≥в, що насел€ли цей край. ћожна проводити паралел≥ з середньов≥чними фортец€ми чи палацом јлькасаром в ≥спанськ≥й √ранад≥, в≥дшукувати елементи в≥зант≥й­ськоњ чи романськоњ арх≥тектури, знаходити традиц≥йн≥ буковинськ≥ орнамен­ти в оздоб≥ дах≥в, прикрашених кольоровою черепицею, чи дивуватись стел€м парадних зал≥в, що так схож≥ на гуцульськ≥ р≥зьблен≥ шкатулки, та разом ус≥ ц≥ елементи твор€ть всеперемагаючий акорд краси й гармон≥њ.

јвтор цього вишуканого шедевру, €кий ≥ сьогодн≥ визначаЇ панораму „ерн≥вц≥в, чеський арх≥тектор ≥ меценат …озеф √лавка (1831-1908). ѕрибувши до „ерн≥вц≥в, в≥н створив один ≥з визначних витвор≥в Ївропейського мистецтва другоњ половини XIX ст. «а проектами …. √лавки побудовано р€д арх≥тектурних шедевр≥в у ѕраз≥ (пологовий будинок власний будинок у вигл€д≥ романтичного замку та ≥н.). ” р≥зних крањнах ™вропи за його проектами збудовано близько 150 споруд. ƒо реч≥, ¬≥рменська церква у „ерн≥вц€х теж твор≥нн€ …озефа √лавки.

ѕо€ва резиденц≥њ в≥добразилас€ у м≥ськ≥й топон≥м≥њ. Ќа тогочасних мапах та в доку­ментах виразно позначалас€ «дорога до Їпископськоњ резиденц≥њ» в≥д площ≥ –инок до будинку Їпископа. ÷€ описова назва п≥зн≥ше набула лог≥чного оформленн€ €к ™пископська вулиц€. ј ви­сочину за резиденц≥Їю, в≥дому €к ƒомнк або ѕанська гора, було названо ™пископ­ською горою. ” 1882 р. њњ оф≥ц≥йно перейме­новано на гору √абсбург≥в.

ўе 1794 р. у в≥дпов≥дь на проханн€ м≥с­цевоњ православноњ знат≥ австр≥йська влада дала дозв≥л на буд≥вництво в „ерн≥вц€х ка­федрального собору та повноц≥нноњ Їпис­копськоњ резиденц≥њ. ѕроте з р≥зних причин вт≥ленн€ задум≥в зат€гнулос€ б≥льш, н≥ж на п≥встол≥тт€.

Ћише з по€вою д≥€льного Їпископа ™вгена √акмана церква отримала в≥д влади дозв≥л на спорудженн€ новоњ й простороњ резиденц≥њ - г≥дноњ столиц≥ коронного краю. ” листопад≥ 1860 р. створено буд≥вничий ком≥тет на чол≥ з владикою, а через три роки ц≥сарським указом в≥д 20 серпн€ 1863 р. затверджено план буд≥вництва.

6(18) липн€ 1864 р., наступного дн€ п≥сл€ осв€ченн€ новозбудованого кафедрального собору, на м≥сц≥ староњ резиденц≥њ Їпископ √акман заклав „угольний" (нар≥жний) кам≥нь у фундамент каплиц≥ —в. ≤вана —учавського. —аме цю дату можна вважати початком буд≥вництва новоњ резиденц≥њ, €ке тривало з перервами через р≥зн≥ причини ≥ перешкоди до 1882 р.

«а масштабами воно не мало аналог≥в не лише на Ѕуковин≥ й коштувало астроном≥чн≥ за тод≥шн≥ми м≥рками грош≥ - 1,75 млн. гуль­ден≥в. ќсновне ф≥нансуванн€ зд≥йснювалос€ коштом Ѕуковинського православного рел≥г≥йного фонду. «начну допомогу надавало ћ≥н≥стерство культ≥в (в≥роспов≥дань) й осв≥ти, €ке на завершальному етап≥ роб≥т, ≥з середини 1870-х рок≥в, вид≥л€ло щор≥чно 300 тис.флорин≥в.

ќсновний обс€г буд≥вництва корпус≥в –езиденц≥њ зд≥йснювавс€ за безпосередн≥м кер≥вництвом …озефа √лавки до того часу, поки 1872 р. через важку хворобу в≥н зму­шений був п≥сл€ майже дес€тир≥чч€ подвиж­ницькоњ прац≥ в≥дмовитис€ в≥д продовженн€ контракту.

ѕ≥сл€ важливоњ в церковному житт≥ Ѕуковини под≥њ - п≥днесенн€ ц≥сарським указом в≥д 23 с≥чн€ 1873 р. Ѕуковинського Їпископ­ства до статусу митропол≥њ, а Їпископа - до рангу арх≥Їпископа ≥ митрополита - за ц≥Їю спорудою закр≥пилас€ назва, €ка д≥йшла й до нашого часу - –езиденц≥€ митрополит≥в або ћитрополича резиденц≥€.

јнсамбль приваблюЇ своњм незвичним вигл€дом, скидаючись на середньов≥чний замок. ¬исок≥ цегл€н≥ ст≥ни, оздоблен≥ ≥ рамкою ≥ р≥зьбленим каменем; струнк≥ веж≥, торц≥ буд≥вель ≥ ризал≥ти, завершен≥ високими зубц€ми; крут≥ схили дах≥в, критих викладеною узором поливаною черепиц≥ б≥лого, голубого, зеленого ≥ коричневого кольор≥в, - усе це створюЇ враженн€ в≥чноњп≥днесеност≥    св€тковост≥.  ¬  арх≥тектур≥ резиденц≥њ, здавалос€ б, поЇднувалос€ поЇднане: бан€ на веж≥ д€к≥вськоњ школи оздоблений... з≥рками ƒавида.

јнсамбль ћитрополичоњ резиденц≥њ складаЇтьс€ з трьох монументальних споруд - корпус≥в, розташованих у вигл€д≥ кириличноњ букви «ѕ», €к≥ утворюють парадний дв≥р-курдонер. ” центр≥, €к довершенн€ голом алењ,   знаходитьс€  ћитрополичий  корпус.  –озташований посередин≥ головний т≥ охоплюЇ митрополичий палац з житлов≥ адм≥н≥стративними      репрезентативп; прим≥щенн€ми. –азом ≥з двома боковими трактами сем≥нар≥њ ≥ монастир€ утворюЇтьс€ своЇр≥дний    бароковий    церемон≥ал≥, дв≥р. ѕри спорудженн≥ двоповерхового корпусу резиденц≥њ √лавка вз€в за вз≥рець арх≥тектурний план спорудженого у 1850-1 роках ћузею зброњ у в≥денському јрсенал≥ зв≥дки й запозичив ≥ вир≥шенн€ фасаду.

 омпозиц≥€ ч≥тко спланована ≥ дуже ла­кон≥чна. ƒв≥р з трьох бок≥в замкнутий кор­пусами. Ќа передньому план≥ палац митрополита з парадним входом ≥ стрункою вежею арх≥Їпископськоњ каплиц≥ —в. ≤вана —учавського в л≥вому крил≥. —еред головних прим≥щень палацу - великий з масивними стовпами вестибюль ≥ над ним двадц€тиметровоњ висоти —инодальна (тепер ћармурова), оздоблена мармуром зала з галереЇю.

Ћ≥воруч розташований —ем≥нарський корпус: у ньому навчальн≥ при­м≥щенн€ сем≥нар≥њ, в центр≥ - —инодальна церква. ѕраворуч дв≥р обмежуЇ строга буд≥в­л€ з вежею ≥ годинником, де колись розм≥­щувалас€ школа псаломщик≥в, ≥конописна школа, музей та прим≥щенн€ дл€ прињжджих.

”с≥ буд≥вл≥ ансамблю викладен≥ високо­€к≥сною облицювальною цеглою, дл€ виго­товленн€ €коњ були побудован≥ нов≥ цегель­н≥ заводи, в≥дкрито ц≥лий р€д кар'Їр≥в ≥з видобутку каменю. ” оздобленн≥ фасад≥в та ≥нтер'Їр≥в використовувалос€ натуральне кам≥нн€, видобуте у  арпатах ≥ ѕодн≥стров'њ, зокрема алебастровий кам≥нь, мармур, ко­раловий кам≥нь. ўоб довести св≥тов≥, що Ѕуковина багата на так≥ поклади, …. √лавка виготовив ≥з м≥сцевого алебастру мистецьки оздоблену вазу, в≥дправив њњ на всесв≥тню виставку до ѕарижа у 1878 р., де вона була оц≥нена у 700 золотих (гульден≥в).

” структур≥ буд≥вель широко застосову­валис€ металев≥ конструкц≥њ, що значно п≥двищило м≥цн≥сть ≥ довгов≥чн≥сть буд≥вл≥. ≤, у свою чергу, в≥д≥грало чималу захисну функц≥ю п≥д час землетрус≥в, зокрема тра­г≥чного Ѕухарестського землетрусу у 1977 р., хвил≥ €кого д≥йшли до Ѕуковинських  арпат, проте буд≥вл≥ резиденц≥њ не дали жодноњ тр≥­щини.

ќднак сам творець резиденц≥њ так ≥ не побачив своЇ д≥тище в завершеному вигл€д≥. Ќезадовго до зак≥нченн€ буд≥вництва …. √лав­ка, €к зазначалос€, важко захвор≥в, п≥д≥рвавши своЇ здоров'€ виснажливою пра­цею та пост≥йним недосипанн€м. ÷е змусило його повернутис€ до батькового замку, де пров≥в к≥лька рок≥в у ≥нвал≥дному в≥зку. ¬≥д­дан≥сть арх≥тектур≥ зумовила заснуванн€ ним благод≥йного фонду, що ≥ тепер допомагаЇ зд≥бним студентам-арх≥текторам „ех≥њ.

јнсамбль –езиденц≥њ орган≥чно допов­нювали сквер, розбитий перед фасадом, ≥ парк з р≥дк≥сними породами дерев та ро­мантичними гротами, закладений за головним корпусом. ¬есь ансамбль був обнесений високою огорожею з велич­ною брамою-порталом. ”с≥ роботи з упо­р€дкуванн€ прилеглоњ територ≥њ завершилис€ у 1878 р.

Ѕуд≥вл€ –езиденц≥њ - це типовий при­клад так званого «цегл€ного стилю», що розповсюдивс€ в зах≥дноЇвропейськ≥й арх≥тектур≥ в пер≥од еклектики. –озвитку цього стильового напр€му притаманн≥ т≥ прогресивн≥, рац≥онал≥стичн≥ тенденц≥њ, €к≥ виникли у тогочасн≥й арх≥тектур≥ ≥ поси­лилис€ наприк≥нц≥ XIX ст. ” виникненн≥ ≥ розвитку «цегл€ного стилю» пров≥дну роль в≥д≥грали арх≥тектори н≥мецькоњ школи, по­чинаючи з  арла Ўинкел€ та його учн≥в.

ѕор€д ≥з тим у арх≥тектурному образ≥ –езиденц≥њ про€вл€ютьс€ й ≥нш≥ аспекти, що в≥дображали досить складний стан на­ц≥ональноњ   проблеми   в  јвстро-”горськ≥й ≥мпер≥њ. «вернувши увагу на арх≥тектурне р≥шенн€ високого даху, можна побачити специф≥ку його художньо-декоративного розпису. Ѕлоки черепиц≥ створили на даху багатокол≥рний геометричний орнамент, €кий нагадуЇ традиц≥йн≥ гуцульськ≥ килими (л≥жники), розписи пасхальних €Їць-писанок та орнаменти буковинських рушник≥в.

—кладн≥ше ви€вити стильов≥ витоки, що надихнули …. √лавку при проектуванн≥ в'њзноњ брами, адже тут можна знайти поЇднанн€ мотив≥в зах≥дного середньов≥чч€ ≥ нат€к на екзотику —ходу. ’оча присутн≥сть мотив≥в сх≥дноњ арх≥тектури у композиц≥њ брами –езиденц≥њ може здаватис€ дещо неоч≥куваною, проте в≥дпов≥дь на це сл≥д шукати в арх≥тектур≥ ¬енец≥њ. ѕод≥бн≥ моти­ви зустр≥чалис€ €к в≥дображенн€ ≥сторичноњ дол≥ цього м≥ста, €ке тривалий час було дл€ «ах≥дноњ ™вропи н≥би  „морськими воротами" у крањни мусульманського —ходу «азначена аналог≥€ допомагаЇ по€снити своЇр≥дн≥сть арх≥тектурного р≥шенн€ брами ћитрополичоњ резиденц≥њ у „ерн≥вц€х: в њњ образ≥ €кщо й присутн€ тема „—ходу", то лише через призму досв≥ду ¬енец≥њ.

”особлюючи передус≥м ѕравославну церкву, –езиденц≥€ водночас символ≥зувала д≥алог ≥ сп≥впрацю р≥зних культур ≥ народ≥в. ÷ей арх≥тектурний шедевр побудовано за ≥н≥ц≥ативи Їпископа ™вгена √акмана - за походженн€м украњнц€ з буковинського села, €кий, щоправда, спри€в розвитков≥ богослов­ськоњ осв≥ти румунською мовою, а загалом дбав про п≥днесенн€ авторитету православноњ в≥ри в крањ. ¬т≥лив задум ™. √акмана в реальн≥ форми арх≥тектор …озеф √лавка - чех за нац≥ональн≥стю й католик за в≥роспов≥данн€м.

© 1999-2016 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ё. ‘едьковича.
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ: webmasterОj}f@,ЊНЭѓШchnu.edu.ua
Powered by Nova, ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬., ƒизайн: јнтонюк ј.ћ.

¬√ќ–”