Facebook Twitter Youtube

√≥мн „Ќ”






Magna Carta Universitatum



58012, ”крањна,
м. „ерн≥вц≥, вул.  оцюбинського 2

ѕриймальн€ ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorEЉн@є$Шchnu.edu.ua

«агальний в≥дд≥л:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeEЉн@є$Шchnu.edu.ua

ѕриймальна ком≥с≥€:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionEЉн@є$Шchnu.edu.ua

ќновлено
24-04-2019
16:43

Ѕолонський процес та кредитно-модульна система орган≥зац≥њ навчального процесу

ѕодальш≥ соц≥ально-економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ зм≥ни в сусп≥льств≥, зм≥цненн€ державност≥ ”крањни, входженн€ њњ в цив≥л≥зоване св≥тове сп≥втовариство неможлив≥ без модерн≥зац≥њ системи вищоњ осв≥ти, спр€мованоњ на п≥дготовку фах≥вц≥в на р≥вн≥ м≥жнародних вимог.

ќдн≥Їю ≥з передумов входженн€ ”крањни до Їдиного Ївропейського та св≥тового осв≥тнього простору Ї впровадженн€ в систему вищоњ осв≥ти ”крањни основних ≥дей сформульованих Ѕолонською декларац≥Їю 1999 року.

√оловна мета процесу що розпочавс€ у вищ≥й осв≥т≥ б≥льшост≥ крањн ™вропи ≥ отримав назву згаданоњ вище декларац≥њ - консол≥дац≥€ зусиль науковоњ та осв≥т€нськоњ громадськост≥ й ур€д≥в крањн ™вропи дл€ ≥стотного п≥двищенн€ конкурентоспроможност≥ Ївропейськоњ системи науки ≥ вищоњ осв≥ти у св≥товому вим≥р≥, а також дл€ п≥двищенн€ рол≥ ц≥Їњ системи в сусп≥льних перетворенн€х.

Ѕолонський процес маЇ свою перед≥стор≥ю, що пол€гаЇ в розробленн≥ та п≥дписанн≥ представниками крањн ™вропи Ћ≥сабонськоњ конвенц≥њ (1997 р.) про визнанн€ квал≥ф≥кац≥й дл€ системи вищоњ осв≥ти Ївропейського рег≥ону та —орбонськоњ декларац≥њ (ѕариж, —орбонна, 1998 р.) щодо узгодженн€ структури системи вищоњ осв≥ти в ™вроп≥. —ам же Ѕолонський процес на р≥вн≥ держав було започатковано 19 червн€ 1999 року в Ѕолоньњ (≤тал≥€) п≥дписанн€м 29 м≥н≥страми осв≥ти в≥д ≥мен≥ своњх ур€д≥в документа, €кий назвали "Ѕолонська декларац≥€". ÷им актом крањни-учасниц≥ узгодили сп≥льн≥ вимоги, критер≥њ та стандарти нац≥ональних систем вищоњ осв≥ти ≥ домовилис€ про створенн€ Їдиного Ївропейського осв≥тнього ≥ наукового простору до 2010 року.

Ќаступний етап Ѕолонського процесу в≥дбувс€ в ѕраз≥ 19 травн€ 2001 року, де було п≥дписано ѕразьке комюн≥ке представниками вже 33 крањн ™вропи.

Ќа сам≥т≥ було вид≥лено важлив≥ елементи Ївропейського простору вищоњ осв≥ти, а саме: пост≥йне навчанн€ прот€гом усього житт€; мотивоване залученн€ студент≥в до навчанн€; спри€нн€ п≥двищенню привабливост≥ та конкурентоспроможност≥ Ївропейського простору вищоњ осв≥ти дл€ ≥нших рег≥он≥в св≥ту.

“рет≥й етап Ѕолонського процесу в≥дбувс€ в Ѕерл≥н≥ 18-19 вересн€ 2003 року, де було п≥дписано в≥дпов≥дне комюн≥ке. ѕринципово нове р≥шенн€ Ѕерл≥нського сам≥ту Ц поширенн€ загальноЇвропейських вимог ≥ стандарт≥в уже й на докторськ≥ ступен≥. «азначаЇтьс€, що Ївропейськи1й прост≥р вищоњ осв≥ти та Ївропейський прост≥р досл≥дницькоњ роботи Ц дв≥ взаЇмоповТ€зан≥ частини сукупност≥ знань.

„етвертий сам≥т Ѕолонського процесу був проведений 19-20 травн€ 2005 року в Ѕерген≥ (Ќорвег≥€). —аме тод≥ ”крањна була прийн€та до крањн, що вход€ть до Ївропейського осв≥тнього простору та Ї учасниками Ѕолонського процесу.

«абезпеченн€ умов дл€ розширенн€ моб≥льност≥ представл€Ї дл€ ”крањни одне з найважлив≥ших завдань њњ ≥нтеграц≥њ до Ѕолонського процесу. ÷е стосуЇтьс€ студент≥в, викладач≥в ≥ науковц≥в ”крањни, €ким надаЇтьс€ п≥дтримка в рамках м≥жнародних угод: 86 м≥жур€дових та 46 м≥жв≥домчих угод з 61 крањною св≥ту, 17 з них про взаЇмне визнанн€ документ≥в про осв≥ту, науков≥ ступен≥ ≥ вчен≥ званн€, пр€мих угод м≥ж вищими навчальними закладами ≥ науково-досл≥дницькими установами та м≥жнародними програмами, що реал≥зуютьс€ в ™вропейському рег≥он≥, ≥ Ї доступними дл€ ”крањни.

як≥ ж основн≥ вимоги ставить членство ”крањни в Ѕолонському процес≥ перед вс≥Їю системою осв≥ти та вищими навчальними закладами зокрема? ¬ основному њх можна звести до таких шести ключових позиц≥й:

  • прийн€ти зручн≥ та зрозум≥л≥ градац≥њ диплом≥в, ступен≥в ≥ квал≥ф≥кац≥й;
  • увести двоступеневу структуру вищоњ осв≥ти;
  • використовувати Їдину систему кредитних одиниць (систему ECTS - European Community Course Credit Transfer System) ≥ додатк≥в до диплом≥в;
  • напрацьовувати, п≥дтримувати ≥ розвивати Ївропейськ≥ стандарти €кост≥ ≥з застосуванн€м зрозум≥лих пор≥внюваних критер≥њв, механ≥зм≥в ≥ метод≥в њх оц≥нки;
  • усунути ≥снуюч≥ перепони дл€ розширенн€ моб≥льност≥ студент≥в, викладач≥в, досл≥дник≥в ≥ управл≥нц≥в вищоњ школи.
  • забезпечувати приваблив≥сть системи Ївропейськоњ осв≥ти.

¬раховуючи ц≥ вимоги та дл€ найб≥льш оптимального та безбол≥сного переходу в≥д ≥снуючоњ системи осв≥ти в ”крањн≥ до нов≥тньоњ, €ка враховуватиме основн≥ положенн€ Ѕолонського процесу була розроблена модель кредитно-модульноњ орган≥зац≥њ навчального процесу.

« метою перев≥рки ц≥Їњ модел≥ р≥шенн€м колег≥њ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 24 кв≥тн€ 2003 року було розпочато проведенн€ педагог≥чного експерименту щодо запровадженн€ кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ навчального процесу у вищих навчальних закладах ≤≤≤-≤V р≥вн≥в акредитац≥њ.

Ќа сьогодн≥ у педагог≥чному експеримент≥ зад≥€н≥ 106 вищих навчальних заклад≥в ≤≤≤-≤V р≥вн≥в акредитац≥њ, де охоплено понад 120 тис. студент≥в (5189 академ≥чних груп) за 75 напр€мами п≥дготовки.

«а час проведенн€ експерименту ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки розроблено “имчасове положенн€ про орган≥зац≥ю навчального процесу в кредитно-модульн≥й систем≥ п≥дготовки фах≥вц≥в (наказ ћќЌ в≥д 23 с≥чн€ 2004 року є48), а також визначено особливост≥ орган≥зац≥њ навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчанн€ (наказ ћќЌ в≥д 20 жовтн€ 2004 року є 812).

¬казан≥ нормативн≥ документи визначають так≥ основн≥ положенн€:

  • ц≥на кредиту дл€ напр€м≥в п≥дготовки (спец≥альностей), з €ких проводитьс€ експеримент, складаЇ 36 годин. Ќормативна к≥льк≥сть зал≥кових одиниць на один навчальний р≥к - 60 кредит≥в. ¬≥дпов≥дно, дл€ п≥дготовки бакалавра - 240 кредит≥в.
  • к≥льк≥сть кредит≥в за навчальну дисципл≥ну визначаЇтьс€ д≥ленн€м загального обс€гу годин з навчальноњ дисципл≥ни на ц≥ну кредиту (з округленн€м до 0,5 кредиту).
  • у навчальних та робочих планах експериментальних напр€м≥в п≥дготовки вводитьс€ додаткова графа " редити ECTS".
  • в академ≥чн≥й дов≥дц≥ в граф≥ "√одини" через др≥б зазначаЇтьс€ к≥льк≥сть кредит≥в ECTS, а в граф≥ "ќц≥нки" через др≥б - оц≥нка за шкалою ECTS.

Ќараз≥ у вищих навчальних закладах ”крањни розпочинаЇтьс€ другий етап впровадженн€ кредитно-модульноњ системи у навчальний процес, €кий передбачаЇ охопленн€ б≥льшого контингенту студент≥в та викладач≥в.

¬≥дпов≥дно до р≥шенн€ ¬ченоњ ради „Ќ” в≥д 29.06.05 вчитис€ за кредитно-модульною системою з 1 вересн€ 2005-2006 навчального року будуть вс≥ студенти ≤ курсу денноњ форми навчанн€.

© 1999- „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ё. ‘едьковича.
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ: webmasterEЉн@є$Шchnu.edu.ua
Powered by Nova, ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬., ƒизайн: јнтонюк ј.ћ.

¬√ќ–”