28 і 29 листопада за ініціативи та координації учасників виконуваного в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича проєкту «Соціальна функціональність релігії в умовах масштабних небезпек: ідейно-теоретичний та практичний виміри», а також організаційної підтримки асистентки кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної підготовки – Яни Ротар й міжнародного фонду охорони здоров’я та навколишнього середовища «Neeka» відбувся дводенний Всеукраїнський просвітницький захід (цикл тренінгів) щодо духовної підтримки та душпастирської опіки в умовах війни «Бути поруч у темряві». Учасниками стали військові капелани, а також дипломовані медики й здобувачки медичних спеціальностей.

Модерувала основні події керівниця проєкту – докторка філософських наук Ірина Горохолінська. Підсумкові рефлексії першого та другого днів здійснювали старші наукові співробітники проєкту – кандидат філософських наук Олександр Марчук та кандидат історичних наук Ігор Луцан, а також співробітниця названого фонду, студентка кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної підготовки Данієла Паламарюк.

У насиченій атмосфері небайдужого спілкування та обміну досвідом, дискусій про способи розв’язання наболілих проблем учасники мали змогу поспілкуватися з:

1. психологами фонду – Світланою Кябуру та Анжелою Долженко щодо особливостей спілкування із військовослужбовцями та їхніми родинами в умовах безперервного стресу; 
2. ігуменом Іовом Ольшанським – настоятелем Свято-Воскресенського Ново-Афонського монастиря (м. Львів), який у маєвтичний спосіб продемонстрував компенсаторно-терапевтичні ефекти звернення до святоотцівської спадщини, а також провів ретрит з молитовним читанням Святого Письма; 
3. асистенткою кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної підготовки Яною Ротар, яка провела коворкінг щодо юридичних аспектів підготовки медичної документації при супроводі військових до реабілітаційних центрів, зокрема, й для  протезування.

На завершення організатори, учасники та лектори обмінялися думками щодо ефективних моделей проведення таких заходів надалі, а також контактами задля співпраці та координації дій.

Захід зримо засвідчив практичний вимір релігієзнавства. Академічні релігієзнавці, звісно, не втручаються у внутрішні аспекти пастирства. Але в них є важлива експертна роль модерування соціально значущих взаємодій релігійних діячів та представників інших корисних сфер суспільства. І це один із прикладів такого модерування з боку чернівецьких релігієзнавців у межах проєкту, керованого Іриною Горохолінською.