Facebook Twitter Youtube

—тудрад≥о
Magna Carta Universitatum



58012, ”крањна,
м. „ерн≥вц≥, вул.  оцюбинського 2

ѕриймальн€ ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorFQШБT@≈щ6chnu.edu.ua

«агальний в≥дд≥л:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeFQШБT@≈щ6chnu.edu.ua

ѕриймальна ком≥с≥€:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionFQШБT@≈щ6chnu.edu.ua

ќновлено
20-09-2017
18:44

 

 Ќќ¬»Ќ»

 в≥тень, 2016 - в≥дбулос€ урочисте зас≥данн€ ÷ентру управл≥нн€ об’Їктом ёЌ≈— ќ.

ћ≥жнародний день пам'€ток ≥ визначних м≥сць в≥дзначаЇтьс€ щороку 18 кв≥тн€ з ≥н≥ц≥ативи ћ≥жнародноњ ради з питань охорони пам'€тник≥в ≥ визначних м≥сць (≤ ќћќ—). ¬ ”крањн≥ цей день маЇ назву «ƒень пам'€ток ≥стор≥њ та культури» ≥ встановлений в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни 1999 року.

« ц≥Їњ нагоди 14 кв≥тн€ у Ѕлакитн≥й зал≥ „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича в≥дбулос€ урочисте зас≥данн€ ÷ентру управл≥нн€ об’Їктом ёЌ≈— ќ за участ≥ член≥в украњнського нац≥онального ком≥тету ≤ ќћќ—, науковц≥в ун≥верситету, студент≥в, фах≥вц≥в пам’€ткоохоронноњ сфери та представник≥в громадськост≥.

«ас≥данн€ ÷ентру управл≥нн€ об’Їктом ёЌ≈— ќ в≥дзначилос€ також в≥дкритою лекц≥Їю професора “уринського ун≥верситету (≤тал≥€) ѕаоло  орнагл≥о на тему «јрх≥тектура арт-нуво на приклад≥ арх≥тектора ѕ`Ївро ‘енольо у “урин≥ (1902-1911 рр.)». ѕ≥сл€ його ц≥кавоњ лекц≥њ, присутн≥ д≥йшли висновку, що кожна крањна – це сво€ багата ≥стор≥€ та культура; кожна епоха залишаЇ нам у спадщину €кусь пам'€тку, що збер≥гаЇ в соб≥ згадку про певну визначну под≥ю чи постать. —в≥т несказанно багатий на культурн≥ пам'€тники та р≥зн≥ ≥сторичн≥ визначн≥ пам'€тки, але чи буде у наших нащадк≥в можлив≥стьпомилуватис€ ними, доторкнутис€ до минулого, ц≥лком залежить в≥д нас.


Ћютий, 2016 - V √лавк≥вськ≥ читанн€, присв€чен≥ 185-р≥чниц≥ з дн€ народженн€ …озефа √лавки в≥дбулис€ у „ерн≥вецькому нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича, - найвизначн≥шому твор≥нн≥ ген≥ального арх≥тектора.

 “≤ нав≥ть п≥сл€ смерт≥ √лавка продовжуЇ об'Їднувати ≥ моб≥л≥зовувати буковинц≥в”, - в≥дм≥тив у в≥тальному слов≥ ректор ун≥верситету —тепан ћельничук. ≤ справд≥ V √лавк≥вськ≥ читанн€ з≥брали в Ѕлакитн≥й зал≥ колишньоњ резиденц≥њ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ небайдужих науковц≥в, арх≥тектор≥в, сп≥вроб≥тник≥в музењв та б≥бл≥отек, студент≥в та просто зац≥кавлених черн≥вчан.ѕ≥д час зустр≥ч≥ говорили про житт€ та арх≥тектурну спадщину  …озефа √лавки. ”часники круглого столу под≥лились своњми досл≥дженн€ми нев≥домих факт≥в з ≥стор≥њ –езиденц≥њ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ; розпов≥ли про складний шл€х п≥дготовки документ≥в дл€ внесенн€ ц≥Їњ арх≥тектурноњ перлини до престижного —писку ¬сесв≥дньоњ спадщини ёЌ≈— ќ; розм≥рковували над проектами в≥дновленн€ втрачених елемент≥в буд≥вл≥.

ѕроректор „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича “амара ћарусик п≥д час зустр≥ч≥ процитувала визначного арх≥тектора: «Ѕереж≥ть почутт€ прекрасного, допомагайте один одному, жив≥ть дружною с≥м'Їю. ћайте свою власну думку, але поважайте думки ≥нших. Ѕудьте чесними ≥ великодушними, творц€ми, а не руйн≥вниками». —аме так≥ слова запов≥дав д≥€ч ≥ сучасникам, ≥ прийдешн≥м покол≥нн€м.

 √лавк≥вськ≥ читанн€ вже Ї традиц≥йними в „ерн≥вецькому нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича ≥ вкотре довод€ть, що твор≥нн€ √лавки в≥д≥граЇ надзвичайно важливу роль у культурн≥й та науков≥й спадщин≥ „ерн≥вц≥в.

 

Ћютий, 2015 - ƒелегац≥€ ун≥верситету в≥дв≥дала ‘ундац≥ю …осифа, ћар≥њ ≥ «денки √лавкових у ѕраз≥.

ѕредставники ун≥верситету вз€ли участь в урочистост€х з нагоди 184-р≥чниц≥ в≥д дн€ народженн€ …осифа √лавки. ÷е перша поњздка п≥сл€ включенн€ резиденц≥њ до —писку ёЌ≈— ќ. ѕ≥сл€ виступу на зас≥данн≥ ради директор≥в фонду щодо процесу ном≥нуванн€ резиденц≥њ,  висловленн€ под€ки  за п≥дтримку ≥ допомогу, продовженн€ нашоњ подальшоњ сп≥впрац≥ (д≥€ угоди завершилас€ у 2011 р.), ‘онду була подарована коп≥€ сертиф≥кату ёЌ≈— ќ. ¬раховуючи, що –езиденц≥€ Їдиний  з≥ 150 об’Їкт≥в, спроектованих √лавкою, включена до —писку ёЌ≈— ќ, ѕрезидент фонду ¬ацлав ѕавл≥чек пооб≥ц€в вс≥л€ко п≥дтримувати ун≥верситет.

 

¬ересень,2014 та березень,2015ѕроректор “амара ћарусик вз€ла участь у ’V ≥ ’V≤ зас≥данн€х Ќацком≥с≥њ у справах ёЌ≈— ќ.

ѕ≥д час зас≥дань неодноразово п≥дн≥малис€ питанн€ щодо –езиденц≥њ, зокрема њњ подв≥йного п≥дпор€дкуванн€ (ћќЌ ≥ ћ≥нкульту), що значно ускладнюЇ вир≥шенн€ будь-€ких питань, пов’€заних з њњ утриманн€м. Ќа зас≥данн≥ ’V≤ сес≥њ була затверджена  онцепц≥€ участ≥ ”крањни в ёЌ≈— ќ та ¬иконавч≥й рад≥ на пер≥од до 2017 р., пор€док наданн€ патронату Ќацком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ, резолюц≥њ  щодо збереженн€ матер≥альноњ (’ерсонес) ≥ нематер≥альноњ  (арх≥ви, музењ)  спадщини   риму в умовах окупац≥њ. ѕ≥сл€ пропозиц≥њ “амари ћарусик у план роботи Ќацком≥с≥њ включено також пункт «забезпечити просуванн€ в ёЌ≈— ќ пропозиц≥њ щодо створенн€ кафедри ёЌ≈— ќ з охорони та збереженн€ культурноњ спадщини на баз≥ „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича.

Ћистопад, 2014¬≥дбулас€ ’V≤≤≤ √енеральна асамбле€ ≤ ќћќ—у (‘лоренц≥њ, ≤тал≥€).     

    јсамбле€ проходить раз на три роки. ƒо складу  оф≥ц≥йноњ делегац≥њ  ”крањни було включено в≥с≥мнадц€ть член≥в ”Ќ  ≤ ќћќ—у, проте у робот≥ јсамблењ спромоглис€ вз€ти участь лише п’€теро, в тому числ≥ троЇ черн≥вчан (проректор „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича “амара ћарусик, доцент кафедри арх≥тектури ун≥верситету ≤рина  оротун та начальник в≥дд≥лу охорони культурноњ спадщини „ерн≥вецькоњ м≥ськоњ ради ќлена ѕушкова).  ѕриЇмно констатувати, що з майже тис€ч≥ представлених допов≥дей  вперше з 1996 р., тобто  моменту  участ≥ ”крањни у престижних форумах ≤ ќћќ—у допов≥дь в≥д ”крањни (“.ћарусик у сп≥вавторств≥ з ≤. оротун) на тему «”крањнськ≥ об’Їкти ёЌ≈— ќ €к фактор гуман≥таризац≥њ сусп≥льства» була включена до  програми генасамблењ. Ќа заключному зас≥данн≥ цей факт в≥дзначив особисто  ѕрезидент ≤ ќћќ—у  √устав  јрао.

 

    02.2014 ѕроводитьс€ п≥дготовча робота щодо створенн€  афедри ёЌ≈— ќ «ќхорона та збереженн€ ¬сесв≥тньоњ спадщини» на баз≥ „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича.     

12.2013 - –езиденц≥€ потрапила до списку «“оп-7 чудес ”крањни – замки, фортец≥, палаци», €к «найвизначн≥ший шедевр арх≥тектури «ах≥дноњ ”крањни». (ѕерегл€нути)

 

15.11.2012¬≥дбулос€ урочисте зас≥данн€ ÷ентру управл≥нн€ об’Їктом ёЌ≈— ќ „Ќ” ≥м. ё.‘едьковича

«ас≥данн€ присв€чене 40-р≥ччю з дн€ прийн€тт€ « онвенц≥њ про охорону ¬сесв≥тньоњ культурноњ ≥ природноњ спадщини».

 

21.06.2012 - „Ќ” потрапив до п’€т≥рки найориг≥нальн≥ших ун≥верситет≥в у св≥т≥.

—айт facenews.ua склав п’€т≥рку найориг≥нальн≥ших, з точки зору арх≥тектури, ун≥верситет≥в св≥ту. ƒо ц≥Їњ топ-п’€т≥рки потрапив „Ќ”, центральний корпус €кого розташований у колишн≥й резиденц≥њ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ, включен≥й до списку ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ. јвтори рейтингу називають щасливц€ми студент≥в цих ун≥верситет≥в.

 

ƒо п’€т≥рки потрапили: ћасачусетський технолог≥чний ≥нститут (м≥сто  ембридж, ћасачусетс, —Ўј), Ќань€нгський технолог≥чний ун≥верситет (—ингапур), ”н≥верситет Ќот≥нгема (Ќот≥нгем, ¬елика Ѕритан≥€), ”н≥верситет –ангсит (Ѕангкок, “ањланд), „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м.ё.‘едьковича.

 ћасачусетський технолог≥чний ≥нститут (м≥сто  ембридж, ћасачусетс, —Ўј)

 

Ќань€нгський технолог≥чний ун≥верситет (—ингапур)

 

 ”н≥верситет Ќот≥нгема (Ќот≥нгем, ¬елика Ѕритан≥€)

 

 ”н≥верситет –ангсит (Ѕангкок, “ањланд)

 

„ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича („ерн≥вц≥, ”крањна)

 

ƒетальн≥ше http://www.facenews.ua/articles/2012/76136/

 

1.06.2012 ћ≥жнародний сем≥на𠫬сесв≥тн€ спадщина: збереженн€ та використанн€ в умовах сталого розвитку».

” травн≥ 2012 року у м. Ќесв≥ж≥ – культурн≥й столиц≥ Ѕ≥лорус≥ ‒ п≥д ег≥дою Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ Ѕ≥лорус≥ у справах ёЌ≈— ќ за п≥дтримки ÷ентру ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ в≥дбувс€ м≥жнародний сем≥на𠫬сесв≥тн€ спадщина: збереженн€ та використанн€ в умовах сталого розвитку», присв€чений 40-р≥ччю в≥д дн€ прийн€тт€  онвенц≥њ про охорону всесв≥тньоњ культурноњ та природноњ спадщини. ” сем≥нар≥ вз€ли участь представники майже 20 крањн св≥ту, серед €ких переважна б≥льш≥сть ≥з крањн пострад€нського простору. ”крањну представл€ли проректор ун≥верситету “амара ћарусик та доцент кафедри арх≥тектури ≥ буд≥вництва ун≥верситету ≤рина  оротун. ѕриЇмно зазначити, що саме черн≥вецьких науковц≥в запросили презентувати украњнську нац≥ональну практику включенн€ та збереженн€ об’Їкту ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ –езиденц≥ю митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (нин≥ „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича). ЌапрошуЇтьс€ запитанн€: чому не  ињв чи Ћьв≥в, адже у них значно б≥льший досв≥д. Ѕ≥льш≥сть присутн≥х на сем≥нар≥ були здивован≥ тим, що в ”крањн≥ Ї „ерн≥вц≥ з таким ун≥кальним арх≥тектурним об’Їктом.

 ѕ≥д час сем≥нару були презентован≥ нац≥ональн≥ практики збереженн€ об’Їкт≥в ёЌ≈— ќ у Ѕ≥лорус≥, Ћитв≥, јзербайджан≥, ¬≥рмен≥њ, √руз≥њ, ѕольщ≥, ¬еликобритан≥њ та ≥нших крањнах.  р≥м того, учасники мали змогу ознайомитис€ ≥з законодавствами у ц≥й сфер≥ у р≥зних крањнах. ¬арто зазначити, що у нашому законодавств≥ в≥дсутнЇ нав≥ть пон€тт€ «об’Їкт ёЌ≈— ќ» ( хоча перший украњнський об’Їкт включений до —писку ёЌ≈— ќ б≥льше двадц€ти рок≥в тому, у 1990 р.). “ак, у законодавств≥ Ѕ≥лорус≥ щодо збереженн€ культурноњ ≥ природноњ спадщини Ї спец≥альна статт€, в €к≥й окремим р€дком п≥д є 0 йдетьс€ про збереженн€ об’Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ (варто врахувати, що перший б≥лоруський об’Їкт – Ќесв≥жський замок ‒ включений до —писку ёЌ≈— ќ лише у 2005 р.). ¬раховуючи цю обставину за 6 рок≥в замок, що перебував у жалюг≥дному стан≥, повн≥стю в≥дреставрований за державн≥ кошти. Ќа реставрац≥йн≥ роботи витрачено 55 млн. дол.

ќтже, враховуючи думки учасник≥в сем≥нару, нагальною проблемою Ї внесенн€ зм≥н до чинного законодавства ”крањни щодо об’Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, тим б≥льше, що ѕрезидент ”крањни ¬≥ктор янукович на зас≥данн€х √ромадськоњ гуман≥тарноњ ради при ѕрезидентов≥ неодноразово наголошував на належному збереженн≥ об’Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, розташованих на територ≥њ ”крањни. —под≥ваЇмос€, що слова ѕрезидента ”крањни будуть почут≥ ≥ найближчим часом у законах щодо охорони культурноњ спадщини знайдуть своЇ м≥сце перлини ”крањни включен≥ у —писок всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, що Ї горд≥стю нашоњ держави.

ƒов≥дка: ¬ ”крањн≥ до —писку всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ вход€ть три суто украњнськ≥ об’Їкти культурноњ спадщини:

—оф≥€  ињвська та  иЇво-ѕечерська Ћавра €к один об’Їкт (1990 р.);

≤сторичний центр Ћьвова (1998 р.);

–езиденц≥€ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (нин≥ „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича).

ўодо об’Їкт≥в природноњ спадщини до зазначеного —писку ёЌ≈— ќ вход€ть два сп≥льн≥ об’Їкти природноњ спадщини:

√еодезична дуга —труве – сп≥льний проект 9 крањн -Ќорвег≥€, ‘≥нл€нд≥€, –ос≥€, ≈стон≥€, Ћатв≥€, Ћитва, Ѕ≥лорусь, ћолдова ≥ ”крањна (2005 р.)

«Ѕуков≥ прал≥си  арпат» - сп≥льний проект 3 крањн - ”крањна, „ех≥€ (2007 р.) та Ќ≥меччина (2011 р.).

 р≥м того, до ћiжнародноњ мережi бiосферних заповiдникiв ёЌ≈— ќ включен≥ украњнськ≥ бiосферн≥ заповiдники („„орноморський”, „—тужиц€”, „јсканi€-Ќова”, „ƒунайський”). ¬перше в свiтi за безпосередньоњ участi ”крањни створено транскордонний тристороннiй польсько-словацько-украњнський бiосферний заповiдник „—хiднi  арпати” та румунсько-украњнський бiосферний резерват „ƒельта ƒунаю”.

ƒодаток 1: ƒопов≥дь

ƒодаток 2: ѕрезентац≥€ 1-а частина

ƒодаток 3: ѕрезентац≥€ 2-а частина

21. 07. 2011 -  олектив ун≥верситету отримав ѕочесну грамоту.

” ћ≥н≥стерств≥ закордонних справ ”крањни в≥дбулос€ зас≥данн€ Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ, де одне з питань пор€дку денного було присв€чено результатам роботи делегац≥њ ”крањни на 35-≥й сес≥њ  ом≥тету ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ у ѕариж≥ (19-29 червн€ 2011 р.). як в≥домо, сес≥€ прийн€ла р≥шенн€ щодо включенн€ –езиденц≥њ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (нин≥ центрального корпусу „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича) до —писку ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ.

¬раховуючи вагомий внесок ректорату, професорсько-викладацького складу та сп≥вроб≥тник≥в ун≥верситету у п≥дготовку ном≥нац≥йного досьЇ, необх≥дноњ документац≥њ, дипломатичного листуванн€, проведенн€ консультац≥й з представниками ≤ ќћќ—у,  ом≥тету ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ заступник ћ≥н≥стра закордонних справ, √олова Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ у справах ёЌ≈— ќ –.ћ. ƒемченко вручив ѕочесну грамоту колективу ун≥верситету «за активну участь у м≥жнародн≥й сп≥впрац≥ ”крањни на нив≥ осв≥ти, науки й культури».

Ќа зас≥данн€ була запрошена проректор ун≥верситету “амара ћарусик, €ка й отримала ѕочесну грамоту.

08.02.2012 - «ас≥данн€ Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ.

7 лютого у конференц-зал≥ ћ≥н≥стерства закордонних справ ”крањни в≥дбулос€ зас≥данн€ Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ, куди були запрошен≥ ректор ун≥верситету —тепан  ћельничук та проректор “амара ћарусик.

Ќа зас≥данн≥  були присутн≥ в≥дом≥ державн≥ ≥ громадськ≥ д≥€ч≥: ѕерший заступник ћ≥н≥стра культури ”крањни ёр≥й Ѕогуцький, заступник ћќЌћ— Ѕорис ∆ебровський,  кер≥вник робочоњ групи з питань культурноњ спадщини √ромадськоњ гуман≥тарноњ ради при ѕрезидентов≥ ”крањни ≤гор ¬оронов, ректори:   ињвського  нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка  Ћеон≥д  √уберський,  Ќац≥онального техн≥чного ун≥верситету ”крањни « ѕ≤» ћихайло «гуровський,  ѕрезидент  ињвського слав≥стичного   ун≥верситету ёр≥й јлексеЇв, директор ≤нституту ≤стор≥њ ”крањни ¬алер≥й —мол≥й та ≥н.

« допов≥ддю про результати  роботи Ќацком≥с≥њ за 2011 р≥к виступив ѕерший заступник ћ≥н≥стра закордонних справ ”крањни,  √олова Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ –услан ƒемченко.

ѕро результати роботи делегац≥њ ”крањни на  36 сес≥њ   √енеральноњ конференц≥њ ёЌ≈— ќ, що в≥дбулас€ у листопада минулого року  по≥нформував  директор ƒепартаменту зв’€зк≥в ≥з  закордонним украњнством та культурно-гуман≥тарного сп≥вроб≥тництва ћ«— ”крањни ¬олодимир яценк≥вський.

« ≥нформац≥Їю про позитивний досв≥д „ерн≥вецького ун≥верситету щодо п≥дготовки ном≥нац≥њ –езиденц≥€ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (нин≥ „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича) на предмет  включенн€ до —писку ¬сесв≥тньоњ спадщини  ёЌ≈— ќ та пропозиц≥€ми подальшоњ сп≥впрац≥ ун≥верситету ≥ Ќацком≥с≥њ  под≥лилас€  проректор “амара ћарусик. Ќа зас≥данн≥ було затверджено план роботи Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ  на 2012 р. та затверджено оновлений персональний склад Ќацком≥с≥њ. Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ.

ѕриЇмно зазначити, що до  оновленого складу  Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ ув≥йшли  ректор —тепан ћельничук ≥  проректор “амара ћарусик.
¬≥таЇмо наших колег ≥ спод≥ваЇмос€, що њх членство у потужн≥й державн≥й ≥нституц≥њ надасть нового ≥мпульсу м≥жнародн≥й сп≥впрац≥ ун≥верситету та спри€тиме зм≥цненню зв’€зк≥в з одн≥Їю ≥з найпрестижн≥ших м≥жнародних орган≥зац≥й - ёЌ≈— ќ.

ƒодаток 1

ƒодаток 2

18.12.2011 - ¬≥д нац≥ональноњ пам€тки – до св≥тового визнанн€.

28 червн€ 2011 р. – знаменний день в ≥стор≥њ ”крањни, адже 15 рок≥в тому була прийн€та  онституц≥€ ”крањни. ” столиц≥ Ѕуковини м. „ерн≥вц€х одна з вулиць маЇ назву 28 червн€. Ќер≥дко туристи, €к≥ прибувають у це ошатне Ївропейське м≥сто, асоц≥юють назву вулиц≥ з днем  онституц≥њ, хоча добре в≥домо, що вона приурочена до дн€ входженн€ Ѕуковини до складу ”–—– у склад≥ –ад€нського —оюзу у 1940 р. —ьогодн≥ гост≥ м≥ста ≥ город€ни мають право вважати, що њњ назва пов’€зана з вагомою перемогою буковинськоњ громади у св≥товому вим≥р≥.

28 червн€ 2011 р. в≥дбулас€ под≥€ величезноњ ваги. 35-а сес≥€  ом≥тету ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, €ка в≥дбувалась у ѕариж≥, прийн€ла доленосне дл€ ”крањни р≥шенн€ – включити арх≥тектурний ансамбль –езиденц≥€ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (нин≥ – „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича) до —писку ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ.

 «в≥сно, перемога прийшла не в≥дразу. ¬≥домо, що процес ном≥нуванн€ Ї досить складною процедурою, €ка передбачаЇ дек≥лька етап≥в. “ут варто в≥дтворити хронолог≥ю под≥й: 2007 р. – включенн€ до Tentative List (ѕопереднього списку ёЌ≈— ќ); 2008-2010 роки – п≥дготовка ном≥нац≥йного досьЇ та затвердженн€ його ÷ентром ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ; вересень 2010 р. – в≥дв≥данн€ –езиденц≥њ експертом ≤ ќћќ—у (ћ≥жнародноњ ради з питань пам’€ток ≥ пам’€тних м≥сць) та його висновок; червень 2011 р. – 35-а сес≥€  ом≥тету всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ.

 ” попередньому числ≥ журналу (є 4, 2011) до уваги читач≥в була представлена статт€ «Ќа шл€ху до ёЌ≈— ќ», в €к≥й детально проанал≥зовано проходженн€ трьох основних етап≥в: саме в≥д них залежало бути чи не бути останньому. Ќайскладн≥ший, другий етап був усп≥шно пройдений завд€ки профес≥йн≥й робот≥ член≥в робочоњ групи, створеноњ в ун≥верситет≥ у 2008 р., до складу €коњ ув≥йшли науковц≥ ун≥верситету, арх≥в≥сти ≥ арх≥тектори, представники м≥ських структур та ≥н. Ћевова дол€ роботи припала на голову робочоњ групи ректора ун≥верситету проф. —. ћельничука, заступника голови,  проректора “. ћарусик та њњ член≥в – доц. ≤.  оротун, арх≥в≥ста ћ. Ќ≥к≥рси, географа я. —крипника, зав≥дувача в≥дд≥лу охорони культурноњ спадщини „ерн≥вецькоњ м≥ськради ќ. ѕушковоњ.

 ” травн≥ 2011 р. на оф≥ц≥йному сайт≥ ÷ентру ёЌ≈— ќ був оприлюднений пор€док денний 35-њ сес≥њ  ом≥тету ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, де один з пункт≥в був присв€чений розгл€ду питанн€ щодо включенн€ до —писку ёЌ≈— ќ  об’Їкт≥в – ном≥нант≥в. —еред 42 об’Їкт≥в,  що входили до перел≥ку, значивс€ лише один об’Їкт в≥д крањн —х≥дноњ ™вропи – –езиденц≥€ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (”крањна).

 ¬арто зазначити, що буквально через тиждень ун≥верситет одержав проект р≥шенн€ 35-њ сес≥њ  ом≥тету, зроблений на основ≥ висновку ≤ ќћќ—у (ћ≥жнародна рада з питань охорони пам’€ток ≥ пам’€тних м≥сць), в €кому питанн€ щодо включенн€ –езиденц≥њ до списку ёЌ≈— ќ в≥дтерм≥новувалос€ на два роки.  ќсновна причина -  в≥дсутн≥сть туристичноњ ≥нфраструктури.

 ¬ ”крањн≥ була сформована оф≥ц≥йна делегац≥€,  очолювана заступником ћ≥н≥стра культури ”крањни “имоф≥Їм  оханом,  до складу €коњ ув≥йшли уже згадуван≥  —тепан ћельничук та  “амара ћарусик.

 ¬продовж дес€ти дн≥в тривала робота сес≥њ, де розгл€далос€ чимало питань, пов’€заних з р≥зними аспектами д≥€льност≥  ом≥тету ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ. «а словами —. ћельничука, «робота сес≥њ розпочиналас€ о дев’€т≥й годин≥  ранку ≥ завершувалас€ веч≥рн≥ми  зас≥данн€ми, що тривали до 22.30. ” найб≥льшому зал≥ ÷ентру ёЌ≈— ќ працювало б≥льше тис€ч≥ ос≥б з≥ 125 крањн св≥ту. ѕредставниками нашоњ делегац≥њ була проведена низка консультац≥й з представниками ≤ ќћќ—у та ÷¬— ёЌ≈— ќ,  пост≥йними представниками р€ду держав при ёЌ≈— ќ, членами   ом≥тету ¬сесв≥тньоњ —падщини, п≥д час €ких обговорювалис€ р≥зноман≥тн≥ питанн€, €к≥ ц≥кавили в≥дпов≥дн≥ структури, доводилас€ ун≥кальн≥сть ном≥нованого об’Їкту, ген≥альн≥сть арх≥тектурноњ думки …осифа √лавки, можлив≥сть €кнайшвидшого створенн€ туристичноњ ≥нфраструктури тощо». «—еред ном≥нованих об’Їкт≥в –езиденц≥€ (”крањна) була 41 за списком. «а нами – лише ÷итадель династ≥њ ’о (¬’Їтнам) за англ≥йською транскрипц≥Їю. Ќелегка це справа переконувати, стверджувати ≥ усв≥домлювати, що ти в≥дстоюЇш престиж ”крањни, њњ ≥м≥дж на м≥жнародн≥й арен≥, тим б≥льше, що за 13 рок≥в жоден украњнський об’Їкт не пробивс€ у —писок ёЌ≈— ќ», - додаЇ “. ћарусик. 

 ” цьому контекст≥ зауважимо, що першими в≥д ”крањни до —писку ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ ув≥йшли  у 1990 р. —оф≥€  ињвська ≥  иЇво-ѕечерська Ћавра, €к один об’Їкт. ” 1998 р. цей  —писок  поповнивс€ другим об’Їктом - ≥сторичним центром Ћьвова. ™ ще два об’Їкти, але вже природноњ спадщини, де ”крањна представлена у транскордонних ном≥нац≥€х €к геодезична дуга —труве (Ќорвег≥€, ‘≥нл€нд≥€, –ос≥€, ≈стон≥€, Ћатв≥€, Ћитва, Ѕ≥лорусь, ћолдова ≥ ”крањна, 2005 р.) та  «Ѕуков≥ прал≥си  арпат» (”крањна, „ех≥€, Ќ≥меччина, 2007 р.).

 ѕринаг≥дно зазначимо, що  ≥з 42 нових об’Їкт≥в, що розгл€далис€ на предмет ном≥нуванн€, до —писку ёЌ≈— ќ ув≥йшло лише 29, серед €ких ч≥льне м≥сце пос≥ла –езиденц≥€ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ, €ка стала власне трет≥м украњнським об’Їктом культурноњ спадщини у —писку ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ. 

 ≤, зв≥сно, останн≥м акордом стала церемон≥€ оф≥ц≥йного врученн€ сертиф≥ката ёЌ≈— ќ, п≥дписаного √енеральним директором ёЌ≈— ќ ≤риною Ѕоковою, €ка в≥дбулас€ 15 грудн€ 2011 р. у ћармуров≥й зал≥ ун≥верситету. ќф≥ц≥йне повноваженн€  вручити сертиф≥кат ёЌ≈— ќ, що засв≥дчуЇ включенн€ –езиденц≥њ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (нин≥ „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича) до —писку  ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ було надано в≥дпов≥дальному секретарев≥ Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ –оксолан≥ ≤ванченко (‘ото), €ка передала  його найвищ≥й посадов≥й особ≥ Ѕуковини – голов≥ „ерн≥вецькоњ обласноњ  державноњ адм≥н≥страц≥њ ћихайлу ѕап≥Їву. ” свою чергу. губернатор передав сертиф≥кат ун≥верситету в особ≥ ректора —тепана ћельничука на дов≥чне збер≥ганн€. (‘ото).

 Ќа адресу ун≥верситету над≥йшли прив≥танн€ заступника √енерального директора ёЌ≈— ќ ‘ранческо Ѕандар≥на, €кий п≥д час ном≥нуванн€ надавав рекомендац≥њ ≥ консультац≥њ, ≥ саме за його п≥дписом, згадуЇ —. ћельничук, «…у кв≥тн≥ минулого року ун≥верситет одержав листа, в €кому зазначалос€, що ном≥нац≥йне досьЇ, п≥дготовлене науковц€ми „ерн≥вецького ун≥верситету, повн≥стю в≥дпов≥даЇ вимогам настанов  онвенц≥њ ёЌ≈— ќ ≥ без зауважень прийн€то ÷ентром ¬сесв≥тньоњ спадщини до розгл€ду».  р≥м того, було одержано в≥деоприв≥танн€  √олови  ом≥тету всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ ≈леонори ћ≥трофановоњ, €ка окреслила перспективи подальшоњ сп≥впрац≥ ун≥верситету, зокрема п≥дписанн€ меморандуму про сп≥вроб≥тництво „ерн≥вецького ун≥верситету ≥ ёЌ≈— ќ, створенн€ клубу ун≥верситет≥в, що вход€ть до —писку ёЌ≈— ќ (‘ото). 

 —екретар м≥ськоњ ради ¬≥тал≥й ћихайл≥шин пооб≥ц€в оп≥куватис€ буферною зоною навколо об’Їкту всесв≥тньоњ спадщини.

 Ќа урочистост€х з  в≥тальним словом до присутн≥х звернулис€  й шановн≥ гост≥ з „ех≥њ √енеральний консул „еськоњ республ≥ки у Ћьвов≥ ƒев≥да ѕавл≥та та адм≥н≥стративний директор  фонду …озефа, ћар≥њ ≥ «денки √лавкових у ѕраз≥ професора ∆ана јмоса ¬ишека, €к≥ разом з нами пишаютьс€ св≥товим визнанн€м твор≥нн€ свого земл€ка …озефа √лавки. (‘ото)

 Ќа урочистост≥ зав≥тали ѕерший секретар ѕосольства ≤зрањлю в ”крањн≥ ¬лад Ћернер, √енеральний консул ѕольщ≥ у Ћьвов≥ ярослав ƒрозд, √енеральний консул –умун≥њ у „ерн≥вц€х “ет€на ѕопа та ректор —учавського ун≥верситету (–умун≥€) јдр≥ан √раур. (‘ото)

 ѕрофесорсько-викладацький склад та студентство „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету прив≥тала громадськ≥сть м≥ста й област≥, представники €коњ щиро под€кували за ≥н≥ц≥ативу, профес≥онал≥зм та наполеглив≥сть  у  доведенн≥ розпочатоњ  справи до завершенн€.  

 Ќадзвичайно символ≥чним було прив≥танн€ творчих колектив≥в ун≥верситету ≥ м≥ста, €к≥ репрезентували у своњх виступах фрагменти культури буковинського краю, адже сама –езиденц≥€ завжди в≥ддзеркалювала дух Ѕуковини, симб≥оз стил≥в ≥ культур ус≥х народ≥в, що насел€ли цей край. (‘ото) ¬она вже давно стала своЇр≥дною в≥зиткою дивовижно «р≥знобарвноњ ≥ р≥зномовноњ» столиц≥ Ѕуковини, €ка, за словами ≥сторика –.-‘.  айндл€, €к «сп≥льний д≥м, €кий не сп≥нитьс€ в≥д пол≥тичних шторм≥в ≥ не зруйнуЇтьс€».

 Ћюдина не Ї в≥чною, й нин≥шнЇ покол≥нн€ зм≥нить наступне покол≥нн€. ѕроте кожне покол≥нн€ може залишити безсмертний в≥дбиток свого ген≥€, вт≥лений у твор≥ мистецтва, в ≥сторичн≥й пам’€тц≥, у культурному надбанн≥. ћи не повинн≥ забувати про зв’€зок м≥ж др≥б’€зков≥стю й тим, що може надати люд€м та њхн≥м витворам в≥дзнаку в≥чност≥.

 

—в≥тлана √≈–≈√ќ¬ј

 7.12.2011 - ’V≤I-а √енеральна асамбле€ ћ≥жнародноњ ради з питань пам’€ток ≥ визначних м≥сць (ICOMOS).

 « 27 листопада по 2 грудн€ 2011 року в ѕариж≥ в Ўтаб-квартир≥ ёЌ≈— ќ в≥дбулас€ 17-а √енеральна асамбле€ ћ≥жнародноњ ради з питань пам’€ток ≥ визначних м≥сць (ICOMOS). 1219 учасник≥в ≥з 109 крањн з≥бралис€ на запрошенн€ французького в≥дд≥ленн€ ICOMOS з метою визначенн€ принцип≥в ≥ рекомендац≥й щодо збереженн€ матер≥альноњ ≥ нематер≥альноњ культурноњ спадщини, розповсюдженн€ знань про притаманну њй ц≥нн≥сть та культурний, соц≥альний ≥ економ≥чний розвиток сусп≥льств всього св≥ту.

¬перше за останн≥ роки украњнська делегац≥€ на √енеральн≥й асамблењ була представлена п’€тьма членами ≤ ќћќ—у, троЇ з €ких черн≥вчани, члени робочоњ групи з п≥дготовки ном≥нац≥йного досьЇ об’Їкта ёЌ≈— ќ: проректор з навчально-педагог≥чноњ роботи з питань науково-виховного процесу „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича, професор “амара ћарусик, доцент кафедри арх≥тектури ≥ буд≥вництва „Ќ” ≤рина  оротун ≥ начальник в≥дд≥лу охорони культурноњ спадщини „ерн≥вецькоњ м≥ськоњ ради ќлена ѕушкова.

“емою зас≥данн€ 17-њ √енеральноњ асамблењ ≤ ќћќ—у стало вивченн€ зв’€зку м≥ж спадщиною та розвитком сусп≥льства, оск≥льки роль та функц≥њ спадщини зм≥нились дос≥ небаченим чином у зв’€зку ≥з св≥товою глобал≥зац≥Їю та значним впливом економ≥чних чинник≥в в р≥зноман≥тт≥ людських д≥€льностей, включаючи галузь консервац≥њ та покращенн€ спадщини.

«а насл≥дками близько 120 презентац≥й та обговорень на асамблењ прийн€то 41 резолюц≥ю, а також ѕаризьку декларац≥ю про спадщину €к запоруку сталого розвитку.

¬ декларац≥њ зазначаЇтьс€, що культурна спадщина – це тенд≥тний, надзвичайно важливий ≥ не в≥дновлюваний ресурс, €кий ризикуЇ бути втраченим назавжди дл€ нин≥шн≥х ≥ майбутн≥х покол≥нь, €кщо його буде занедбано чи знищено. –азом з тим, спадщин≥ надаЇтьс€ надзвичайно важлива роль у визначенн≥ ≥дентичност≥ €к сховищ≥ пам’€т≥ культурноњ та соц≥альноњ ≥стор≥њ, що може слугувати фактором соц≥альноњ згуртованост≥ та економ≥чноњ привабливост≥. ѕоказавши спадщину €к перевагу дл€ розвитку, надавши њй нов≥ духовн≥ функц≥њ ≥ нове щоденне застосуванн€, можливо дос€гти позитивних р≥шень дл€ соц≥ально-економ≥чного, культурного та туристичного розвитку ≥ забезпечити њњ довготривалу консервац≥ю через самост≥йне ф≥нансуванн€.

–≥зн≥ тематичн≥ конференц≥њ: «—падщина ≥ рег≥ональний розвиток», «ѕоверненн€ до мистецтва буд≥вництва», «“уризм ≥ розвиток», «≈коном≥ка спадщини» визначили напр€ми, засоби та можливост≥ м≥сцевих сп≥льнот, громадського сусп≥льства, м≥сцевих та нац≥ональних влад щодо ≥нтеграц≥њ проблем спадщини у розвиток нац≥ональних економ≥чних структур, розвиток культурного туризму ≥ його впливу на зайн€т≥сть ≥ достаток рег≥он≥в, умови, можливост≥ та ризики ≥нвестуванн€ в захист спадщини.

ѕор€д з економ≥кою, соц≥альними питанн€ми та навколишн≥м середовищем культурне р≥зноман≥тт€ визначено четвертим стовпом сталого розвитку. Ѕ≥льше того, культурна спадщина у вс≥й р≥зноман≥тност≥, €ка включаЇ пам’€тники, збудовану живу та нематер≥альну спадщину, а також культурн≥ ландшафти, даЇ можлив≥сть «розвитку, п≥д €ким розум≥Їтьс€ не лише економ≥чний р≥ст, але й зас≥б дос€гненн€ б≥льш задов≥льного ≥нтелектуального, емоц≥йного, морального та духовного ≥снуванн€».

„ерн≥вецьк≥ члени украњнськоњ делегац≥њ ≤ ќћќ— також провели пл≥дн≥ зустр≥ч≥ з пост≥йними представниками ”крањни при ёЌ≈— ќ, обговорено пор€док оф≥ц≥йного врученн€ сертиф≥ката ёЌ≈— ќ „ерн≥вецькому нац≥ональному ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ едьковича пам’€тки св≥тового значенн€ - –езиденц≥њ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ, €ке заплановане на 15 грудн€ поточного року.

ƒов≥дково. ћ≥жнародна рада з питань пам’€ток ≥ визначних м≥сць (International Council on Monuments and Sites -) - це м≥жнародна громадська орган≥зац≥€, що оп≥куЇтьс€ збереженн€м культурних надбань людства всього св≥ту ≥ Ї дорадчим органом  ом≥тету св≥товоњ спадщини ёЌ≈— ќ. Ќа сьогодн≥ ICOMOS нараховуЇ близько 9500 член≥в ≥ маЇ представництво в 110 крањнах - членах ёЌ≈— ќ.  ожний член ради, за р≥дк≥сним вин€тком, маЇ певну квал≥ф≥кац≥ю в галуз≥ збереженн€ культурноњ спадщини: арх≥тектури, ландшафтного дизайну, археолог≥њ, м≥стобудуванн€, ≥нженерного забезпеченн€, адм≥н≥струванн€ культурноњ спадщини, мистецтвознавства, арх≥в≥в та ≥н.

–ада утворена в 1965 роц≥ з метою п≥дтримки теор≥њ, методолог≥њ та наукових технолог≥й в галуз≥ охорони пам’€тник≥в ≥ визначних м≥сць. –ада зд≥йснюЇ оц≥нку об’Їкт≥в, €к≥ рекомендуютьс€ дл€ включенн€ до —писку всесв≥тньоњ спадщини, а також пор≥вн€льний анал≥з, техн≥чну п≥дтримку ≥ п≥дготовку пер≥одичноњ зв≥тност≥ про стан включених до —писку об’Їкт≥в, Ї одним ≥з пров≥дних член≥в ≥нформац≥йноњ мереж≥ ¬сесв≥тньоњ спадщини дл€ збору, оц≥нки ≥ розповсюдженн€ ≥нформац≥њ щодо охорони, реставрац≥њ та використанн€ пам’€ток, ансамбл≥в та визначних м≥сць. Ўтаб-квартира –ади знаходитьс€ в ѕариж≥.

« часу свого заснуванн€ ћ≥жнародна рада з питань пам’€ток та визначних м≥сць розробила та прийн€ла велику к≥льк≥сть харт≥й та документ≥в з охорони та реставрац≥њ об’Їкт≥в культурноњ спадщини. ” нормотворч≥й д≥€льност≥ ≤—ќћќS дотримуЇтьс€ передус≥м принцип≥в основоположного документа сфери охорони культурноњ спадщини – ¬енец≥анськоњ харт≥њ, €ка була прийн€та за р≥к до њњ створенн€.
Ќа доповненн€ ¬енец≥анськоњ харт≥њ ћ≥жнародною радою з питань пам’€ток ≥ визначних м≥сць була прийн€та низка ≥нших харт≥й з охорони ≥сторичних сад≥в та ландшафт≥в, або так звана ‘лорент≥йська харт≥€ (1981 р.), ћ≥жнародна харт≥€ з охорони ≥сторичних м≥ст (¬ашингтон, 1987 р.), ћ≥жнародна харт≥€ з охорони ≥ використанн€ археолог≥чноњ спадщини (Ћозанна, 1990 р.) та ≥нш≥.

—еред останн≥х розробок ≤—ќћќS – ’арт≥€ з п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в у галуз≥ охорони та реставрац≥њ об’Їкт≥в культурноњ спадщини, ’арт≥€ з охорони традиц≥йноњ арх≥тектурноњ спадщини, ’арт≥€ з охорони ≥ реставрац≥њ арх≥тектурно-м≥стобуд≥вноњ спадщини, ≥нш≥ напрацюванн€.

Ќа останн≥й, 16-т≥й √енеральн≥й асамблењ ћ≥жнародноњ ради з питань пам’€ток та визначних м≥сць (≤—ќћќS), €ка в≥дбулас€ в м. вебеку ( анада) 29 вересн€ – 4 жовтн€ 2008 р., прийн€то  вебекську декларац≥ю ≥з збереженн€ духу м≥сц€. ƒекларац≥€ визначаЇ принципи та рекомендац≥њ дл€ збереженн€ духу м≥сц€ через захист матер≥альноњ та нематер≥альноњ спадщини, що вважаЇтьс€ новаторським ≥ ефективним способом забезпеченн€ сталого соц≥ального розвитку по всьому св≥ту.

18-ту √енеральну асамблею ≤—ќћќS заплановано скликати 2014 року у м.‘лоренц≥€ (≤тал≥€).

 

30.06.2011 - „ерн≥вецький ун≥верситет – у списку об'Їкт≥в всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ.

28 червн€ у день 15-р≥чч€  онституц≥њ ”крањни, у р≥к 20-р≥чч€ проголошенн€ незалежност≥ ”крањни, —ес≥€  ом≥тету всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, €ка впродовж 19-29 червн€ 2011 р. тривала у ѕариж≥, включила јрх≥тектурний ансамбль –езиденц≥њ митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ (нин≥ центральний корпус „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича) до —писку об’Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ. —еред 35 об’Їкт≥в природноњ ≥ культурноњ спадщини, €к≥ цьогор≥ч ном≥нувалис€ до списку, —х≥дна ™вропа була представлена лише одним об’Їктом – –езиденц≥Їю.

«г≥дно з процедурою ном≥нуванн€ у липн≥ 2007 р., ÷ентр ¬сесв≥тньоњ —падщини ёЌ≈— ќ включив –езиденц≥ю митрополит≥в у „ерн≥вц€х до перел≥ку об’Їкт≥в-кандидат≥в (TentativeList) на ном≥нац≥ю до списку ёЌ≈— ќ за чотирма критер≥€ми ун≥кальност≥.

¬продовж двох рок≥в (2008-2010) тривав процес п≥дготовки ном≥нац≥йного досьЇ та проведенн€ р≥зноман≥тних заход≥в у рамках ном≥нуванн€. «а обс€гом ≥з картами, схемами, фото≥люстрац≥€ми, коп≥€ми арх≥вних документ≥в та ≥ншими матер≥алами – це майже 1000 стор≥нок (5 книг).

Ќавесн≥ минулого року ун≥верситет одержав висновок ÷¬— ёЌ≈— ќ за п≥дписом директора ÷ентру ‘ранческа Ѕандар≥на, в €кому зазначалос€, що ÷ентр ¬сесв≥тньоњ —падщини ёЌ≈— ќ немаЇ жодних зауважень щодо в≥дпов≥дност≥ ном≥нац≥йного досьЇ настановам ёЌ≈— ќ. ќтже, другий етап, найб≥льш в≥дпов≥дальний ≥ тривалий, було завершено усп≥шно.

Ќаступний етап експертна м≥с≥€ ≤ ќћќ—у, €ка в≥дбулас€ у вересн≥ 2010 року. « конф≥денц≥йною експертною м≥с≥Їю „ерн≥вц≥ в≥дв≥дав експерт ≤ ќћќ—у …озеф Ўтульц („еська республ≥ка), €кий впродовж тижн€ детально обстежив об’Їкт ном≥нац≥њ ≥ територ≥ю навколо нього, буферну зону (≥сторична частина м≥ста). Ќа п≥дстав≥ його м≥с≥њ було зроблено висновок ≤ ќћќ—у.

ќстанн≥й етап – зас≥данн€ 35 сес≥њ  ом≥тету ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, на €к≥й б≥льш≥стю голос≥в –езиденц≥ю було включено до —писку об’Їкт≥в ¬сесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ.

≤ напевно, результати голосуванн€ член≥в ком≥тету п≥дтверджують слова ксьондза яна Ѕаден≥, €кий в≥дв≥дав „ерн≥вц≥ наприк≥нц≥ ’≤’ стол≥тт€ ≥ записав у своЇму щоденнику «¬ „ерн≥вц€х. ¬раженн€ з к≥лькаденноњ поњздки»: «…резиденц≥€ вражаЇ розм≥рами, засл≥плюЇ червон≥стю ст≥н, дахами, що блищать вс≥ма кольорами веселки, вежами й в≥жечками вс≥х барв ≥ розм≥р≥в… Ѕути в „ерн≥вц€х, а «резиденц≥њ» не побачити – це бути в –им≥ ≥ не бачити папу –имського». ўось под≥бне висловив ≥ доктор арх≥тектури ёр≥й –Їп≥н, вражений величчю резиденц≥њ б≥льш н≥ж через стол≥тт€: «√ен≥альн≥сть ансамблю резиденц≥њ в тому, що вона не може бути повторена н≥ в ц≥лому, н≥ в детал€х. Ѕуд≥вл€ резиденц≥њ стала символом м≥ста, под≥бно до того, €к —обор св€того ѕетра – символ христи€нського св≥ту, —≥днейська опера – символ јвстрал≥њ».

 

 

 

ѕрив≥танн€ генерального консула „еськоњ –еспубл≥ки

ƒозвольте висловити ¬ам найщир≥ш≥ в≥танн€ з нагоди р≥шенн€  ом≥с≥њ —в≥товоњ спадщини ёЌ≈— ќ зарахувати до цього престижного списку також ≥ –езиденц≥ю православних митрополит≥в Ѕуковини ≥ ƒалмац≥њ, котра тепер служить головним корпусом „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету.

ѕод≥л€Їмо з ¬ами рад≥сть ≥з цього приводу ще й тому, що буд≥вничим цього ун≥кального арх≥тектурного комплексу був чех …озеф √лавка.

¬аш ун≥верситет – один з кращих лише тому, що ¬и працюЇте у прим≥щенн€х ц≥Їњ пам’€тки, а ще й тому, що його кер≥вництво зум≥ло захистити ≥ зберегти цю перлину в такому прекрасному стан≥.

¬≥рю, що ц€ под≥€ значно поспри€Ї п≥дн€ттю престижу ¬ашого ун≥верситету та м≥ста й допоможе њхньому подальшому усп≥шному розвитков≥. Ѕудемо рад≥ допомагати ¬ам у ¬аших зусилл€х в межах наших можливостей.

« повагою та побажанн€ми швидкоњ зустр≥ч≥

ƒав≥д ѕавл≥та,

генеральний консул

© 1999- „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ё. ‘едьковича.
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ: webmasterFQШБT@≈щ6chnu.edu.ua
Powered by Nova, ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬., ƒизайн: јнтонюк ј.ћ.

¬√ќ–”