Facebook Instagram Youtube


interof


mediats




Міжнародний вокально-хоровий конкурс-фестиваль «Хай пісня скликає друзів»
Magna Carta Universitatum



58012, Україна,
м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2

58012, Ukraine,
Chernivtsi, 2, Kotsiubynsky str.

Приймальня ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorF0„Ѓ@Ѓ-fchnu.edu.ua

Загальний відділ:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeF0„Ѓ@Ѓ-fchnu.edu.ua

International office:
Tel.: +380372584856,
Tel.: +380372584706
E-mail: interofF0„Ѓ@Ѓ-fchnu.edu.ua
assistant.admissionF0„Ѓ@Ѓ-fchnu.edu.ua

Приймальна комісія:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionF0„Ѓ@Ѓ-fchnu.edu.ua

Оновлено
20-04-2021
13:43

  ПРО УНІВЕРСИТЕТ

 

 

  

 

 

 

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому в 1864-1882 рр. як резиденція митрополитів Буковини і Далмації за проектом відомого австрійського архітектора чеського походження Йозефа Главки. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель еклетичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.

  1868 року ставиться питання в Буковинському сеймі про заснування юридичної академії в Чернівцях. А 1872 року депутат краю доктор Костянтин Томащук на засіданні від 28 листопада 1872 р. висунув і обґрунтував пропозицію про заснування в Чернівцях університету.

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет – єдиний православний факультет в Австрійській імперії. 

4 жовтня 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа.

Упродовж ХХ століття він декілька разів змінював назву: університет імені Франца Йосифа (нім. Franz Josephs) у 1875–1918 pp., університет імені короля Фердинанда І (1920); Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1933), Чернівецький державний університет (1940 р.). З 1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича. У 2000 р., після надання закладові статусу національного, отримав сучасну назву – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Перший ректор — відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук.

Тут викладали і вели дослідницьку роботу науковці європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, правники Євген Ерліх і Ганс Гросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, математики Леопольд Гегенбауер і Ганс Ган, хімік Ріхард Пшібрам, філологи Степан Смаль-Стоцький, Омелян Калужняцький, Іон Сбієра та ін.

Сьогодні в Університеті функціонує 2 інститути: Інститут біології, хімії та біоресурсів та Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук, 11 факультетів: географічний; економічний; іноземних мов; історії, політології та міжнародних відносин; архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва; педагогіки, психології та соціальної роботи; математики та інформатики; філологічний; факультет фінансів, підприємництва та обліку; факультет фізичної культури та здоров'я людини, юридичний; коледж. В їхній структурі діє 85 кафедр і кафедра військової підготовки як загальноуніверситетський підрозділ.

 

     
     
     
 

 

Основою діяльності університету завжди був і залишається викладацький склад, його науково-педагогічний потенціал, здатний до високої місії підготовки висококваліфікованих фахівців і громадян України. Підготовка понад 14 тис. здобувачів вищої освіти здійснюється на 85 кафедрах за спеціальностями: І (бакалаврський рівень)– 81; ІІ (магістерський) – 73; ІІІ (освітньо-науковий) – 25 та науковий рівень – 11.

Освітній процес і наукову роботу забезпечує 1100 викладачів, в т.ч. 160 професорів, докторів наук, 15 академіків Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України та Академії наук вищої школи України; 5 лауреатів Державних премій; 39 – відзначені державними нагородами; майже 750 доцентів, кандидатів наук.

В Університеті діють аспірантура і докторантура, 9 спеціалізованих вчених рад (з яких 5 докторські). Для захисту дисертацій, наказами МОНУ, у 2020 році відкривалося 3 разових спеціалізованих рад. За 2020 р. по всіх спеціалізованих вчених радах захищено 16 дисертацій, у тому числі 11 кандидатських та 5 докторських дисертацій.

Станом на кінець 2020 року підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії здійснювалася за 19 ліцензованими спеціальностями; доктора наук – за 12 спеціальностями.

Аспірантами, докторантами, здобувачами, співробітниками університету захищено дисертацій: за 2017 рік – 12 докторських та 42 кандидатських дисертації, за 2018 рік – 9 докторських та 40 кандидатських дисертацій , за 2019 рік – 20 докторських та 46 кандидатських дисертацій. 2020 рік – 16 докторських та 22 кандидатських дисертацій.

При Університеті діють: центр канадських студій імені Рамона Гнатишина, центр американських студій, центр румунських студій,  центр німецькомовних студій «Ґеданкендах»центр євроатлантичної інтеграції та безпеки, центр богемістики, центр порівняльної румунської філології імені Г. Бостана, центр славістичних студій, центр іудаїки; історико-культурний центр та ін.

 

 

 

 Університет має 18 корпусів, з яких 12 – навчальних. Серед них красою і неповторністю вирізняється архітектурний ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, який постановою Ради Міністрів УРСР у 1955 р. переданий на баланс Чернівецького державного університету. Це невипадково, адже в її стінах традиційно навчалися студенти-теологи.

 Для потреб студентів – 7 гуртожитків та понад три тисячі ліжко-місць.

В університеті діє одна з найбагатших книгозбірень – Наукова бібліотека з фондом у майже 2,8 млн. примірників, видавництво ЧНУ «Рута», спорткомплекс, дослідне господарство, ботанічний сад, геофізична обсерваторія, природничий, геологічний та етнографічний музеї, історико-архітектурний музейний комплекс, інформаційно-телекомунікаційний центр, Центр управління об’єктом ЮНЕСКО та ін.

Поряд з університетом вдало спланований мальовничий дендрологічний парк з рідкісними видами рослин.

  

   

Діє розгалужена система органів студентського самоврядування, які беруть активну участь у навчально-виховному процесі, науковому і громадському життя міста, області. Видається студентська газета «Ньюформати».

Викладачі і студенти беруть участь у спільних наукових програмах, які здійснюються згідно з угодами про творчу співпрацю з провідними навчальними закладами та науковими інституціями США, Канади, Австрії, Німеччини, Польщі, Росії, Болгарії, Англії, Македонії, Румунії, Чехії, Китаю, Ізраїлю та інших країн. Про міжнародний авторитет ВНЗ свідчать і такі факти, як визнання Міжнародним біографічним центром у Кембріджі двох професорів «Людиною року», присвоєння науковцям звання «Почесний доктор» Саскачеванського(Канада), Сучавського (Румунія) та Бельцького (Молдова) університетів, присудження грантів 14 викладачам, аспірантам та студентам університету, премії Галілео Галілея проф. О. Ангельському.

У жовтні 1999 року Чернівецький університет прийняли до лав почесних членів Міжнародної асоціації університетів «PhiBetaDelta» (США). З 2000 року Чернівецький університет є членом Дунайської ректорської конференції.

У січні 2009 р. університет увійшов до Європейської асоціації університетів, приєднався до Угоди про партнерство у створенні електронної бібліотеки України (ЕLibUkr). Ще одним визначальним моментом є позитивне рішення про приєднання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича до Великої хартії університетів (MagnaChartaUniversitatum).

 

 28 червня 2011 року, у день відзначення 15-ї річниці Конституції України, 35 сесія Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення включити Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Центральний корпус університету) до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації є третім власне український об’єктом, що входить до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 Нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (єдиний в Україні) виконує подвійну функцію: з одного боку, центр освіти, науки й духовності буковинського краю, а з іншого – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

      4 жовтня 2015 року у день відзначення 140-річчя від дня заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулося відкриття відновленого пам'ятника першому ректорові Університету, депутату австрійського парламенту та крайового сейму, Почесному громадянину Чернівців Костянтину Томащуку. Пам'ятник відновили у Центральному парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка (у колишньому міському парку Чернівців) на місці його первісного встановлення у 1897 р.   

       Університет пройшов складний шлях існування й розвитку, став значним осередком освіти, науки, культури Буковинського краю і всього західного регіону України.

 

 

 

© 1999- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Ваші зауваження, запитання та пропозиції: webmasterF0„Ѓ@Ѓ-fchnu.edu.ua
Powered by Nova, Програмування: Крамар А.В., Дизайн: Антонюк А.М.

ВГОРУ