Випусник  факультету прикладної математики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олександр Ткачик: "У  студентів і випускників нашого факультету, які справді вчилися, проблем  із працевлаштуванням немає жодних. На 4-5 курсі більша частина моїх  одногрупників вже працювали. Наш факультет завжди мав хороші зв`язки з  ІТ-компаніями, це і допомагає студентам знайти першу роботу".

- Звідки Ви? В якій школі навчалися?

- Я з Мельниці-Подільської. Це Тернопільська область, Борщівський район. Навчався у звичайній загальноосвітній школі у класі з гуманітарним нахилом. У нас було, якщо не помиляюся, 6 годин англійської на тиждень. Математики - мало, програмування не було взагалі.

- Чому, в такому разі, обрали програмування і факультет прикладної математики?

- Моя мама – вчитель математики. Обидвоє батьків навчалися на математичному факультеті. До того ж, я завжди любив усе, що пов`язане з комп`ютером. На час випуску у мене вже був свій комп`ютер. Мені подобалось з ним працювати, але головне, це не програмування. Дуже пощастило, що на математичному факультеті були напрямки, пов`язані з програмуванням, щоправда, ще не до кінця розумів, що це таке, та вирішив: що варто спробувати.

- Яким був Ваш улюблений предмет?

- Загалом – багато предметів. Мабуть, все ж більше подобалися предмети, пов`язані з програмуванням, хоча математику теж любив. Особливо такі предмети, як об`єктно-орієнтоване програмування, системне програмування, комп`ютерна графіка. Тобто такі предмети, на яких можна щось цікаве програмувати.

- Чи шкодували Ви колись, що обрали саме цей факультет?

- Ніколи. Коли вступав,  розглядав багато різних варіантів, серед яких популярні на той час юридичний та економічний факультети при різних університетах. Чимало моїх однокласників вступили саме туди. Та я дуже радий, вступив на факультет прикладної математики ЧНУ, бо він дав можливість реалізувати себе в ІТ. Це справді моє, улюблена справа, яку  люблю.

- Який у Вас найяскравіший спогад із студентських років?

- Таких доволі. Всі мої спогади про студентське життя та роботу на факультеті, де я працював рік після закінчення, є дуже хорошими і теплими. Тому до цього часу підтримую зв`язок із факультетом, викладачами, особливо з Ігорем Михайловичем Черевком, Ярославом Йосиповичем Бігуном. Щоразу, коли я в Чернівцях, намагаюся зустрітися з ними, цікавлюся новинами. Виділити щось конкретне не можу, бо все навчання – приємні сюрпризи. У мене дружні одногрупники, з якими я досі спілкуюсь. Також брав участь у студентському самоврядуванні, був головою студради.

- Чи одразу все вдавалось, чи виникали труднощі в процесі навчання, або влаштування на роботу?

- Спочатку складно, я прийшов зі звичайної школи, у якій був більш гуманітарний напрям. Більшість моїх одногрупників виявилися краще підготованими, бо навчалися у ліцеях, гімназіях, брали участь у олімпіадах. Особливо це помітно на першому курсі, оскільки тоді робився основний фокус на математику, а у мене лише базові знання, у порівнянні з ними. Перший семестр потрібно було адаптуватися і намагатися зменшити цю різницю у підготовці, а потім труднощів уже не виникало, бо подобалося все, що вивчав, а також ми мали дуже хороших  викладачів і дружню групу. У студентів і випускників нашого факультету, які справді вчилися, на щастя, як тоді, так і зараз, проблем з працевлаштуванням нема жодних. На 4-5 курсі точно більша частина моїх одногрупників вже працювали.

Наш факультет завжди мав хороші зв`язки з ІТ-компаніями, це і допомагає студентам знайти першу роботу. Тож проблем ні в мене, ні в тих випускників, з якими я спілкуюся, не було.

- В якому віці Ви почали працювати за спеціальністю?

- З 4 курсу.

- Як гадаєте, чи варто починати працювати під час навчання?

- У мене є великий досвід спілкування з нашими студентами, що працюють у компанії SharpMinds, тому хочу сказати, що студенти, які почали працювати на 4-5 курсі у порівнянні зі студентами, які розпочали роботу з ранніх курсів, мають кращу підготовку. ІТ – це широка галузь, і вони можуть себе знайти у ширшому спектрі різних спеціальностей.

- Чи буває у Вас приклад для наслідування? Якщо так, то хто?

- На різних етапах життя це були різні люди. Звичайно ж, в першу чергу, батьки, а також учителі, викладачі та професіонали в галузі ІТ. Завжди старався наслідувати найкращі  риси людей, з якими спілкувався, чи просто тих, кого знаю.

- Розкажіть трохи про те, чим Ви саме зараз займаєтесь і як досягли таких успіхів?

- Зараз працюю архітектором програмного забезпечення у компанії SharpMinds. Мені завжди подобався технічний напрямок роботи. Спочатку працював програмістом, згодом змінив декілька робіт та з досвідом зрозумів, що саме архітектура для мене є найбільш цікавою. Тож зараз працюю над різними проектами і стараюся знайти рішення на рівні архітектури програмного забезпечення.

- Ви одразу визначились із напрямком, чи починали з інших галузей програмування?

- Фактично так. Все відбувалося доволі плавно. Тобто почав з програміста, а саме з  Microsoft-технології NET і розвивався у цьому напрямку. Наразі продовжую активно співпрацювати з різними Microsoft-технологіями, але для вирішення архітектурних завдань доводиться мати справу з багатьма іншими технологіями.

Різкої зміни  спеціальності не було, єдине –  якщо раніше працював лише в технічному напрямку, то зараз це поєдную з організаційною роботою. Це частина роботи архітектора.

-  Яке Ваше ставлення до дівчат програмістів? Чи не вважаєте, що це не жіноча робота?

- Я думаю, що це цілком жіноча робота. У нас у команді є дівчата-програмісти. Жодної різниці нема. Якщо подобається і є до цього хист, то, думаю, в кожній компанії їм будуть тільки раді. У нас досить прикладів.

-  Як Вам вдалось влаштуватись на роботу за кордоном?

- Насправді, якщо працювати у ІТ, то після певного часу вже не потрібно шукати роботу, бо вона шукає тебе. З`явилося декілька пропозицій закордону десь 5 років тому. Вирішив поїхати, спробувати пожити в іншій країні, дізнатися як це. Все-таки інша країна, інша культура інші люди – це завжди цікаво. Тому поїхав і так вийшло, що після переїзду, я досі дуже тісно спілкуюся з нашою українською командою і, це дає змогу  проводити  мені тут чимало часу. Десь 3-4 рази на рік я приїжджаю сюди на тиждень-два і такий режим мені до вподоби.

- Що, на Вашу думку, потрібно для того, щоб стати хорошим програмістом?

- Перш за все – це повинно подобатися, тому що для того, аби бути програмістом, треба завжди вчитися і розвиватися, а якщо це не любити, то неможливо бути конкурентоспроможним і хорошим фахівцем. А також, з досвіду, ті працівники, що мають хорошу базу з математики,  можуть швидше опанувати різні технології. Є виняток, але переважно, якщо мати математичну основу, що закладає фундамент мислення, то на ній можна будувати що завгодно.

-  Що Ви можете порадити  нинішнім студентам?

- Вважаю, на факультеті є всі можливості для самореалізації і для того, щоб знайти роботу своєї мрії. Можу сказати з власного досвіду: якщо Ви старатиметеся, докладатимете максимум зусиль до навчання і пошуку свого напряму в ІТ, то, точно, не пошкодуєте. Адже у Вас є прекрасні шанси реалізуватися і розвиватися у IT індустрії в нашій країні. Також, звісно, потрібно мріяти, прагнути, ставити перед собою мету, старатися її досягнути, ніколи не зупинятися на чомусь одному і завжди рухатися вперед, бо світ ІТ, технологій вцілому, настільки швидкий і динамічний, що як тільки зупинитися, ви можете залишитись далеко позаду нього.