Facebook Instagram Youtube Telegram
Ѕ≤«Ќ≈—-≤Ќ ”Ѕј“ќ–


interof

interof
interof

science
mediats


mediats




ћ≥жнародний вокально-хоровий конкурс-фестиваль Ђ’ай п≥сн€ скликаЇ друз≥вї
Magna Carta Universitatum



58012, ”крањна,
м. „ерн≥вц≥, вул.  оцюбинського 2

58012, Ukraine,
Chernivtsi, 2, Kotsiubynsky str.

ѕриймальн€ ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorSОґШ‘@Џ8.Ъchnu.edu.ua

«агальний в≥дд≥л:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeSОґШ‘@Џ8.Ъchnu.edu.ua

International office:
Tel.: +380372584856,
Tel.: +380372584706
E-mail: interofSОґШ‘@Џ8.Ъchnu.edu.ua
assistant.admissionSОґШ‘@Џ8.Ъchnu.edu.ua

ѕриймальна ком≥с≥€:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionSОґШ‘@Џ8.Ъchnu.edu.ua

ќновлено
21-03-2023
15:13

јрх≥в новин

—тор≥нки:
2018-03-14 12:41:15
≤нтервТю з випускником 


 «Ќе треба бо€тис€, обов’€зково мр≥йте, вт≥люйте своњ мр≥њ у житт€, а тод≥ знову шукайте ≥ншу мр≥ю», - випускник ун≥верситету јндр≥й —оп≥льник.


 


” 2003-му в≥н зак≥нчив ≤нженерно-техн≥чний факультет, а зараз керуЇ нац≥ональною компан≥Їю з виробництва с≥тки та дроту. ѕро захопленн€ навчанн€м, золоте правило студент≥в та мр≥њ розпов≥в нам јндр≥й —оп≥льник.


 


- јндр≥ю ќлеговичу, чому саме ≤“‘?


- ” мене мама – вчитель ф≥зики, дещо € також вз€в в≥д батька, €кий теж багато чого мен≥ прищепив, але любов до самого предмету мен≥ привив кер≥вник гуртка. …ого звали ћаксим ћаксимович, пр≥звища, на жаль, € вже не пригадаю. јле оцей ћаксим ћаксимович показав нам, що ф≥зика – це не просто нудна теор≥€, а наука про природн≥ €вища. ¬≥н переконливо дов≥в нам: наприклад через р≥зний атмосферний тиск на р≥зних д≥л€нках пов≥тр€ перем≥щуЇтьс€ з м≥сць з високим атмосферним тиском в м≥сц€ з низьким, ≥ саме так утворюЇтьс€ в≥тер. Ѕо у дитинств≥ ми нањвно вважали, що в≥тер виникаЇ через те, що дерева хитаютьс€.


≤ ось, коли ти розум≥Їш, що н≥що не виникаЇ з н≥чого, ≥ все маЇ свою причину та насл≥дки, ти по-≥ншому починаЇш дивитис€ на реч≥. я й до того любив ф≥зику, але оц≥ позакласн≥ зан€тт€ лише додали азарту та впевненост≥, що це – моЇ. јле на саму ф≥зику не хот≥в ≥ти, на прикладну – думав, але так склалос€, що вступив на ≥нженерне в≥дд≥ленн€, чим €, насправд≥, дуже задоволений. як ≥нженери ми нав≥ть вивчали, з €ких матер≥ал≥в та за €кими технолог≥€ми виготовл€ють скло дл€ оптичних л≥нз. ¬икладач≥-практики викладали нам так, щоб ми справд≥ розум≥ли матер≥ал, а не використовували золоте правило «зазубрив-здав-забув».  р≥м того, нас €к студент≥в, на виробництво уже не в≥дправл€ли – на той час держава не мала на це кошт≥в, але ми могли приблизно соб≥ те все у€вити з≥ сл≥в викладач≥в, €к≥ побували на великих виробництвах загальносоюзного масштабу, ≥ вони добре знали, про що говор€ть. ≤ у них завжди було чим нас зац≥кавити, кр≥м сухоњ теор≥њ. Ќаприклад, що мен≥ найб≥льше запам’€талось: ≥з заводу вкрали ванну, в €к≥й плавили скло на оптичн≥ л≥нзи дл€ косм≥чних корабл≥в. ÷е було дуже зухвало, бо ванна та була ≥з чистоњ платини ≥ важила майже 300 к≥лограм≥в. ƒоки  ƒЅ розсл≥дувало крад≥жку такого масштабу, завод замовив ще одну таку ванну, €ка коштувала, напевно, €к ц≥лий наш ун≥верситет. ј вже навесн≥, коли з≥йшов сн≥г, з’€сувалось, що вкрадену ванну просто покинули на подв≥р’њ заводу, адже вона була габаритною ≥ важкою.


- „им запам’€талось навчанн€? ÷е був безтурботний час пост≥йного св€та чи, все ж, ноч≥, проведен≥ з книжками?


«а своЇю природою € орган≥затор. «авжди брав участь у художн≥й самод≥€льност≥, виступав, ми орган≥зовували сценки ≥, лог≥чно, часто це зак≥нчувалось десь аж п≥д ранок, бо душа потребувала св€та. јле, зв≥сно, ми не закидали навчанн€, вчились, а, особливо, у передсес≥йний пер≥од – тод≥ вс≥ ми, €к зразков≥ студенти, надовго бралис€ за книжки. —кладного у навчанн≥ н≥чого, це ж весело, ми намагалис€ вз€ти в≥д цього безтурботного часу все, бо ж батьки попереджали: п≥сл€ навчанн€ веселощ≥в стане значно менше, натом≥сть – б≥льше обов’€зк≥в.


- ўо зараз перше спадаЇ на думку, коли ¬и чуЇте про ≤“‘?


- ƒуже скептично ставлюсь до того, €к зараз закликають до себе аб≥тур≥Їнт≥в. ’оча, стосуЇтьс€ це вс≥х факультет≥в, а не лише ≤“‘. јле вони робл€ть багато дл€ того, щоб зац≥кавити д≥тей, а це у наш час чимало важить, бо ми знаЇмо, що сучасного п≥дл≥тка важко змусити п≥дн€ти оч≥ в≥д планшета чи телефону. ‘акультет йде в ногу з часом ≥ зм≥нюЇтьс€ за його вимогами, наприклад, заснували кафедри комп’ютерних систем ≥ мереж та комп’ютерних наук. я розум≥ю, що за цим стоњть потужна база: €к викладацька, так ≥ матер≥альна, а також колосальна прац€ тих, хто за це беретьс€ ≥ по цеглин≥ будуЇ, оск≥льки дл€ цього потр≥бен величезний ≥нтелектуальний потенц≥ал. «в≥сно, залишилось тут мало кадр≥в, в основному, частина поњхали за кордон. «’€сувалос€, ≥нженери в ”крањн≥ не потр≥бн≥, дл€ них просто немаЇ роботи.



- ƒл€ ¬ас робота за осв≥тою знайшлась?


-Ќ≥.  р≥м добротних знань, € вз€в з ун≥верситету вм≥нн€ заробл€ти грош≥. Ќас готували  €к ≥нженер≥в, але викладач≥ розум≥ли, що ми повинн≥ бути «ун≥версальними солдатами», ≥ вчили нас застосовувати своњ знанн€ не лише щоб отримати спец≥альн≥сть, але щоб заробити. ¬же десь на другому курс≥ розум≥ли: все, що ми вчимо – це наш багаж знань, €кий треба €кось так використовувати, щоб заробити. ≤ вже з другого курсу майже вс≥ мали роботу. —аме цим ми в≥др≥зн€лис€ в≥д ≥нших студент≥в. ќсобливо це стало пом≥тно наприк≥нц≥ навчанн€, коли у вс≥х поставала проблема: де знайти роботу? ≈коном, юрфак, ф≥лфак та й вс≥ ≥нш≥ просто не могли знайти соб≥ м≥сц€ п≥сл€ 5 рок≥в навчанн€, а у нас вже все влаштовано.


- ”н≥верситет залишивс€ позаду, зараз ¬и – кер≥вник сол≥дноњ компан≥њ з к≥лькома сотн€ми прац≥вник≥в.  р≥м того, ¬и маЇте с≥м’ю та право на €кийсь в≥дпочинок чи в≥льний час. як вдаЇтьс€ балансувати м≥ж роботою та в≥дпочинком?


- “ут мен≥ допомагаЇ плануванн€ часу. Ѕез нього € б, напевно, та й будь-€кий кер≥вник, з≥йшов би з розуму. √рамотне плануванн€ може значно полегшити житт€, тут важливо вписувати до свого розпор€дку те, що ти реально встигнеш виконати, беручи до уваги, що €кийсь час п≥де на залагодженн€ непередбачуваних випадк≥в або ж просто на людей, €ким ти не плануЇш його присв€тити. —аме завд€ки орган≥зац≥њ часу вдаЇтьс€ прид≥л€ти достатню увагу ≥ робот≥, ≥ с≥м’њ. я вважаю, що планувати треба все – в≥д ј до я. Ѕачити мету, €ку ставиш перед собою, ≥ йти до нењ. ” цьому дуже допомагають мр≥њ. я не розум≥ю людей, €к≥ кажуть «€ нав≥ть мр≥€ти про це боюсь». Ќе треба бо€тис€, обов’€зково мр≥йте, вт≥люйте своњ мр≥њ у житт€, а тод≥ знову шукайте ≥ншу мр≥ю. Ѕо, лише дос€гаючи своњх мр≥й, людина стаЇ насправд≥ щасливою.


 



 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


–озмову вела ќксана Ѕаланюк

  Ќазад
—тор≥нки:
Ќовини
© 1999- „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича.
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ: webmasterSОґШ‘@Џ8.Ъchnu.edu.ua
Powered by Nova, ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬., ƒизайн: јнтонюк ј.ћ.

¬√ќ–”