Випускниця Відділу комп’ютерних технологій - Наталія Омельянюк, яка наразі проживає та працює в Бельгії, розповідає про навчання в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та як воно вплинуло на її подальшу долю і кар’єру.

-                      Розкажіть про себе (звідки Ви родом, де здобули початкову освіту, чому обрали саме ЧНУ).

-                      Я народилася і закінчила школу в м.Заставна Чернівецької області. Чернівецький університет був логічним вибором за таких обставин.

-                      Чому Ви обрали саме цю спеціальність : дитяча мрія чи давнє захоплення?

-                      Як і кожна дівчинка, в дитинстві я захоплювалася науковою фантастикою і мріяла стати космонавтом. Фізичний факультет був найближче до втілення цієї мрії – відповідно з відомими фантастами фізики завжди затребувані в космосі. А в старших класах школи мені пощастило на  завсідника  та незмінного лаборанта  шкільного кабінету інформатики, що і визначило подальший вибір фаху.

-                      Що Вам дав наш університет? Кого з викладачів вважаєте своїм наставником?

-                      Університет навчив мене… вчитися!  Жодна людина не може знати все і зразу – але якщо володіти навичками пошуку потрібної інформації, це значно спрощує життя в цілому, і вивчення чогось нового зокрема. Я дуже вдячна за мотивацію Михайлові Васильовичу Остаповичу, який був завідувачем кафедри на момент мого навчання – за постійну мотивацію і окреслення нових можливостей, Лілії Миколаївні Павліній – завдяки їй я знаю, як саме треба передавати знання, якими володієш: і Миколі Миколайовичу Колєснікову – його предмети знадобилися в подальшій кар’єрі найбільше.

-                      Нині Ви працюєте за спеціальністю?

-                      Я закінчила кафедру ЕОМ (тепер кафедра КСМ), за дипломом, моя спеціальність – спеціаліст з банківських комп’ютерних систем та мереж. Зараз працюю в основному з мережами великих телекомунікаційних операторів – так що частково.

-                      Настільки я знаю, саме Ви започаткували Cisco в нашому університеті. З чого все почалося?

-                      Як і всі суттєві зміни в житті – з випадковості. Один з викладачів, який повинен був стати інструктором, не зміг поїхати на тренінг – і це запропонували мені. На той момент я почула слово Cisco  вперше в житті, але погодилася – було цікаво спробувати щось нове. Жодного разу про це не пошкодувала.

-                      Як вплинула співпраця із Cisco на Ваше життя (кар’єру)?

-                      Суттєво. Після першої сесії навчання я зрозуміла, що мережеві технології – це те, чим я хочу займатися все життя. Після 15 років моя думка не змінилася.

-                      Які переваги надають сертифікати Cisco та настільки вони цінуються роботодавцями в Україні?

-                      Будь-який сертифікат – це підтвердження володіння певним рівнем знань та практичних навичок. Сертифікати Cisco визнаються не лише роботодавцями України, а валідні у всьому світі. Якщо людина отримала сертифікат, це свідчить про її наполегливість, знання сучасних технологій на відповідному рівні та певний рівень володіння англійською мовою;  при інших однакових параметрах при працевлаштуванні перевага у більшості випадків надається кандидату з сертифікатами міжнародного рівня, які підтверджують його/її знання.

-                      Важливість знання англійської для отримання хорошої роботи?

-                      У сучасному світі його важко переоцінити  - особливо для технічного спеціаліста. Більшість професійної літератури видається англійською; професійні дискусії на форумах з представниками інших країн, обмін досвідом у робочих поїздках та на заходах – мені здається, що в певний момент свого розвитку будь-який інженер чи науковець усвідомлює, що подальший професійний ріст неможливий без знання англійської хоча б на базовому рівні, для спілкування на  професійні теми.

-                      Ваша перша закордонна робоча поїздка. Що змінила в світогляді, роботі?

-                      Вперше я поїхала за кордон по роботі для складання і кваліфікаційного іспиту на отримання сертифікату CCSI (Certified Cisco Systems Instructor). Основне враження після неї було – вау, я можу спілкуватися з іншими людьми і читати тренінги англійською!  Дуже додає впевненості у власних силах і бажання продовжувати у цьому напрямку.

-                      Що було визначальним фактором зміни країни проживання?

-                      Отримання пропозиції працювати у центрі технічної підтримки Cisco в Бельгії для мене виявилося несподіванкою – не можу сказати, що я докладала титанічних зусиль для цього, та й прямого наміру переїжджати не було – як у мене, так і у чоловіка.  На той момент мав хорошу роботу. Ми не шукали кардинальних змін. Однак такі можливості випадають нечасто, і ми вирішили спробувати. Можна сказати, що найбільшу роль зіграла цікавість – хотілося подивитися, як воно – жити в іншій країні, працювати у міжнародному середовищі, у великій компанії... знову-ж таки, ми не пожалкували.

-                      З якими проблемами Ви стикались під час побудови своєї кар’єри?

-                      Жоден кар’єрний шлях не є безхмарним; але більшість проблем можна розв’язати  – якщо не активними діями, то зміною точки зору на проблему. Я не можу сказати, що були якісь глобальні проблеми, які заважали мені досягати поставлених завдань.

-                      Чим Ви займаєтеся у вільний час і чи він у  Вас є?

-                      Небагато, але є ! Основні пріоритети – проводити час із сім’єю, захоплюватися спортом та вишивати хрестиком (я не жартую). Дуже любимо подорожувати і відкривати для себе нові місця – Бельгія в цьому плані стратегічно вигідна країна, 100 км у будь-якому напрямку дають змогу відкрити нові горизонтию.

-                      Що на Вашу думку є головними факторами для досягнення успіху?

1)           Чітке розуміння, чого ви намагаєтеся досягнути – як у глобальній перспективі, так і у найближчі 2 тижні/місяці.

2)           Наполегливість.

3)           Розстановка пріоритетів.

4)           Розуміння того, що чим амбітніша поставлена мета, тим більшим доведеться пожертвувати для її досягнення (вільним часом, розвагами з друзями, годинами сну...)

-                      Які поради Ви дасте нашим студентам?

1)           Вірити в себе.

2)           Ставити амбітні цілі (навіть якщо ви досягнете лише половини – половина від мільйона краще, ніж половина від тисячі).

3)           Не порівнювати свої досягнення з іншими, але порівнювати себе, нинішнього,  з собою, вчорашнім. Це дозволяє усвідомити, якого значного прогресу досягли ви особисто (а не хтось інший), і що ви продовжуєте рухатися у  правильному напрямку.

Інтерв’ю підготувала студентка 241 групи ІФТКН Евеліна Жупник