Телерадіоведучий, шоумен і головний редактор чоловічого журналу «XXL», а в минулому студент філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Владислав Вакулович (він же Нікіта Добринін):  «Дійте, тут і сьогодні, і завжди намагайтеся втілювати свої мрії в життя».

- Чому Ви вирішили стати саме журналістом?

- У мене було декілька варіантів. Я думав і про економічний, і про теологічний, і про юридичний, але вирішив піти в журналістику, тому що ця професія мене найбільше зацікавлювала. Мені хотілося мати контакт із людьми, постійно спілкуватися, з’являтися на сцені. Я зрозумів, що це ідеальна робота для мене.

- Чи шкодували колись про свій вибір?

- Жодного разу не вагався: «А що, якби я?». Не розмірковую, тому що задоволений роботою, яка в мене зараз є, і точно не хотів би зараз змінити її на іншу. Насправді, це складно називати роботою, це, швидше, хобі, яке приносить гроші і задоволення.

- Якою була Ваша перша робота?

- Перша робота була тут, у Чернівцях, на радіо «Буковина». Це - ефіри про кіно: я сам готував тексти і, власне, розповідав про відомих голлівудських "зірок". Це була хороша практика для мене.

- Чи траплялися моменти, коли ви хотіли зупинитись?

- Думаю, такі періоди бувають у кожного. Коли ти задумуєшся над тим, як тобі далі потрібно рухатись: що робити, а чого не варто. Так, але, незважаючи на це, все одно ти відчуваєш свою відповідальність перед людьми, які взяли  на роботу, які дивляться чи слухають тебе. І, зрештою, ти все одно повертаєшся до своєї роботи.

- Якою була Ваша реакція, коли Вам запропонували стати головним редактором чоловічого журналу?

- Неочікування, тому що  ніколи до цього не працював на такій посаді. Довго думав, чи насправді зможу добре виконувати цю роботу, але  розумів, що в мене є досвід у медіа, у мене є багато знайомств, людей, яких можу долучити до створення журналу: дописувачів, художників, фотографів. І, як з'ясувалося, це справді працює.

- Чим вам найбільше запам’ятався філологічний факультет?

- Філфак мені найбільше запам’ятався цікавими святами: свято студентів, Міс та Містер університет та ін. Постійно були якісь заходи, на які ми ходили, та для яких щось готували. Регулярно брав участь у різних святах, хоча, звичайно, часу вистачало і на навчання.

- Чого Вам не вистачало в навчанні?

-  Не було практичних занять з практикуючими журналістами. У нас круті викладачі, але єдиний момент – хотілось зустрічатись з журналістами, які щодня пишуть, які щодня знімають, і мені хочеться вірити, що зараз цього більше. Тому що такі речі надихають: коли ти бачиш журналістів, які реально працюють, створюють щось, їм є чому навчити.

- Чому Ви найбільше завдячуєте університету?

- Навчання на філологічному факультеті – насправді хороший старт, хороша база. Коли кажуть, що диплом неважливий, якоюсь мірою це справді так. Адже про нього не завжди запитують, коли ти приходиш на роботу, але ти отримуєш неоціненні знання і досвід. І це те,  що якраз і допомагає пізніше в роботі.

- Дякую за інтерв’ю. І, наостанок, що ви можете порадити майбутнім студентам?

- Завжди потрібно пробувати реалізовувати свої ідеї. Багато моїх знайомих вигадують щось, креативлять, але не завжди встигають це реалізувати, а минають місяць, півроку - і ці ідеї реалізовує хтось інший. Тому моя порада: діяти і завжди намагатися  втілювати свої мрії в життя.

Спілкувалась Роксолана Семенчук,

студентка філологічного факультету ЧНУ

Використані фото з особистої сторінки Владислава Вакуловича в мережі «Instagram»