Інтерв’ю з випускником відділу комп’ютерних технологій, розробником програмного забезпечення та співзасновником фірми «ELOGIC» Ігорем Яковлєвим: про свій шлях від любителя до професіонала та як стати висококласним фахівцем у ІТ-сфері.

- Ти закінчив кафедру комп’ютерних систем та мереж, то чому ти обрав саме спеціальність "комп’ютерна інженерія"?

- Я обрав цю спеціальність, тому що з шкільних років мені подобалося займатися речами, які є фундаментальними , тобто мають під собою якесь наукове підґрунтя. І я розумів, що саме на цьому факультеті зможу навчитися працювати як з програмною частиною, так і з мікросхемами та платами. Мене завжди надихало створювати щось нове, тому якщо взяти і розробляти якусь нову річ,  зможу її створити від початку і до кінця, тобто від програмної частини й до завершального етапу, коли цей предмет виконуватиме якісь функції. Як на мене, саме Інститут фізико-технічних та комп’ютерних наук максимально дає змогу осягнути весь комплекс наук, необхідних у цій сфері.

- Всі знають про те, яку важливу роль відіграє іноземна мова в кожній сфері нашого життя. Який рівень англійської необхідний, щоб здобути хорошу роботу?

- Максимально можливий: якщо в тебе В1 – вчи на В2, якщо в тебе В2 – вчи на С1. Ми живемо в стрімко розвиваючому світі і, як би там не було, більшість інноваційних речей створюються на Заході, а там основною мовою є саме англійська. Звичайно, можна вчити ще китайську, наразі це також перспективно, але саме англійська дасть найбільше дивідендів у майбутньому. Особливо, якщо говорити про програмування, то, незалежно від спеціальності, більшість професій, де згодом зможе працювати випускник Відділу комп’ютерних технологій, - це розробник (програміст) в компанії, яка працює із закордонними замовниками, так само як ми в «ELOGIC». Це, як мінімум, читання технічної літератури (зокрема, завдань), а в ідеалі - проведення skype call (спілкування напряму з клієнтом) і подорожування в інші країни до замовників. Зрозуміло, на такі завдання відряджатимуть людей, які добре знають англійську, адже вони будуть себе там комфортно почувати і, безумовно, на це заслуговують.

- В університеті нам розповідають про те, що кожен предмет, який ми вивчаємо, важливий, проте досить часто студенти ставлять під сумнів це твердження. А що скажеш ти з цього приводу: чи потрібні такі предмети як фізика, вища математика та інші дисципліни, яких так бояться студенти?

- Я вважаю, що це питання набагато глибше, ніж чи потрібний конкретний предмет. Так само можна роздумувати чи необхідний предмет релігієзнавство майбутньому програмісту. Тому кожен абітурієнт, коли обирає кафедру/спеціальність має змогу ознайомитися із переліком предметів, які згодом вивчатиме. Як на мене, при виборі спеціальності кожен майбутній студент має запитати себе: «Чому я обираю саме цю спеціальність? Я знаю, що там буде фізика/вища математика/…  чи готовий я до вивчення цієї дисципліни і чи потрібно це мені?». Завжди слід обирати те, що подобається та приносить задоволення. Звичайно, можна спробувати щось нове та невідоме, але потрібно бути готовим до того, що результат не завжди буде приємним та не все вийде (принаймні з першого разу). Пробувати завжди треба, але перед прийняттям будь-якого рішення слід все добре обдумати.

- Всі знають, що студентські роки – це час, сповнений веселих подій та пригод. Яка подія зі студентського життя тобі запам’яталася найбільше?

- Напевно, однією із таких подій є посвята – це завжди веселе, цікаве  та гамірне дійство. І це один із перших та найяскравіших спогадів кожного студента. Також багато цікавого відбувається під час святкувань важливих дат нашого Інституту(участь в різних сценках та виступах). Іще одним яскравим спогадом є участь у студентських олімпіадах та конкурсах.  Саме той випадок, коли поєднується приємне з корисним. Також ми із кафедрою їхали в Румунію, Молдову і, звісно ж, подорожували Україною. Це неймовірний досвід і можливість випробувати свої сили, познайомитися із новими людьми і провести час із користю.

- Нині ти є одним із співзасновників фірми «ELOGIC». Розкажи детальніше, чим займається твоя ІТ-компанія?

- Так, ми є ІТ-компанією, зараз діє два відділення: в Чернівцях та Хмельницькому. Займаємося рішеннями, програмуванням, переважно це мова PHP, програмуємо для Commerce, тобто для Інтернет-торгівлі. Здебільшого європейські, американські бренди, які продають власні речі: книжки,одяг, парфуми, машини та багато іншого в Інтернеті. Надаємо повний комплекс послуг: сервер, дизайн … . Бренди нам довіряють, адже робимо все, щоб вони продавали більше.

- Чи легко потрапити в твою компанію на роботу і як  відбувається цей процес: бажаючі повинні розробити програму чи, можливо, розв’язати задачу на логічне мислення, як у відомих закордонних фірмах?

- Якщо говоримо про студентів/новачків, на яких потрібно подивитися на ділі, використовуємо просту схему, яка, можливо, не дуже лояльна стосовно студентів, але дає змогу зрозуміти, для них це новий досвід, а завдання наступне: бажаючому слід написати програму, 90% якого взагалі не зрозуміло , можна ставити конкретні запитання команді, користуватися допоміжними засобами/літературою. І якщо людина не опустить руки, а виконає завдання повністю або хоча б більшу частину, то цей програміст вартий того, щоб з ним співпрацювати. Адже така людина не боїться труднощів і готова рухатися далі та розвиватися. Для мене кредом у житті є фраза: «Ніхто не допоможе тобі стати самостійним» , і хотілося б донести її й до своїх колег.

- Як ти вважаєш, у чому полягає секрет успіху в цій сфері: 99% наполегливої праці і 1% таланту чи навпаки?

- Якщо в тебе є талант – це, безперечно, добре, але звісно ж, далеко не вирішальний фактор. Важливу роль відіграє те, настільки ти здатний мислити алгоритмічно, вирішувати питання, знаходити правильні інструменти для розв'язання завдань. Також слід звернути увагу, що є люди, яким це вдається краще, а є - кому гірше. Я б навіть сказав так: складно знайти хорошого кардіохірурга, який би не горів тим, що він щодня розрізує та зшиває серця і тим самим, змушує їх битися ще 50 років. Так само неможливо знайти геніального програміста, який би відкривав код лише на роботі і лише тому, що це приносить хороший заробіток. Тому, щоб стати першокласним спеціалістом, ти повинен цим горіти і так має йти зсередини. Відповідно, ти можеш таким народитися, але й ти можеш таким стати.

- Всі знають, що серед програмістів більше хлопців. Як ти ставишся до дівчат-програмістів і чому серед програмістів їх так мало?

- Я ніколи не ділю працівників на дівчат та хлопців у плані здатності до програмування. Як на мене, це питання бажання, бо і в моїй команді є дівчата-програмісти. Коли знайомлю їх із клієнтами, вони дивуються, але згодом, якщо починають працювати із ними – розуміють: вони є професіоналами своєї справи. Адже їм працювати комфортно, приємно і немає значення чи людині 19, чи 39 та якої вона статі, головне,щоб  людина є хорошим  фахівцем.  Тому, якщо дівчата сумніваються щодо випробування себе у цій сфері, чи це суто чоловіча професія,  можу із впевненістю сказати: в будь-якій компанії вас приймуть із розпростертими обіймами, тим паче, більшість працівників - чоловіки.

- Чи поділяєш ти людей на гуманітаріїв та технарів, і чи мало вплив на вибір спеціальності те, що твоя мама теж закінчила цей Інститут?

- Я ніколи не ділив людей на технарів та гуманітаріїв. І коли мене в університеті запитали, який мій улюблений предмет, я не міг одразу відповісти, бо не можу віднести себе до однієї із категорій. Той факт, що мої батьки працюють у цій сфері, звісно, вплинуло на формування моєї особистості, вони показали мені, що технічні науки - це легко, але вибір спеціальності все ж був за мною.

- Чим ти займаєшся у вільний час, невже також програмуєш?

- Я програмую скоріше не у вільний час, а по роботі, коли мені хочеться щось змінити або зробити краще, ніж воно зараз є. А у вільний час я дружу зі спортом. Ще -  сім'я, саморозвиток, читаю, подорожую чи ще чимось, на що, зазвичай, часу невистачає.

- Ти любиш тварин? Можливо, в тебе є котик на прізвисько Віндовс?

- Так, люблю, але домашньої тварини, на жаль, не маю! Раніше в мене був котик, і я хотів назвати його Піксель, бо він любив залазити своїм носом, наприклад, в борошно і розносити його по всій кімнаті. Ці різнокольорові цяточки я називав пікселями. Але ми б хотіли взяти в офіс якусь тваринку ( щоб він був нашим талісманом), і в нас почалися суперечки стосовно того, як його назвати, лідерами наразі є: Лінукс та Ангулар.

- Які поради ти можеш дати юним програмістам, зокрема студентам?

- Якщо поставити перед собою мету: стати кимось в ІТ-сфері за 5 курсів, то слід обрати один чи два напрями, які наразі є популярними та розвиватися. Дуже добре, якщо хтось дасть настанови та скерує в правильному руслі. Бажано із другого-третього  курсу йти на роботу, хоча б на півставки, щоб набратися досвіду. Тобто практика, практика і ще раз практика. Поєднувати роботу із навчанням важко, але можливо. Найголовніше -визначитися із курсом, і тоді вже рухатися в цьому напрямку. Слід пам’ятати, що немає нічого неможливого та ніколи не зупинятися на досягнутому. Щиро бажаю усім студентам зростання в навчанні та сил для нових звершень!!!

Інтерв’ю підготувала студентка 241-ї групи Евеліна Жупник