Facebook Twitter Youtube


Студрадіо
Magna Carta Universitatum



58012, Україна,
м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2

Приймальня ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorCюЅљјj@…Гcchnu.edu.ua

Загальний відділ:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeCюЅљјj@…Гcchnu.edu.ua

Приймальна комісія:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionCюЅљјj@…Гcchnu.edu.ua

Оновлено
16-12-2017
18:05

Новини

12-09-2017
Науково-практична конференція «Ціннісні виклики юридичному факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 

7 вересня на юридичному факультеті відбулась науково-практична конференція «Ціннісні виклики юридичного факультету».

Її відкрив та першим виступив на ній декан факультету, професор Петро Пацурківський. Він стисло показав, які глибокі прогресивні зміни уже відбулися на факультеті впродовж останніх 5 років:

Найконцентрованішим наслідком цих змін стало те, що випускники факультету у переважній більшості працюють за набутим фахом, а чимало з них стали справжніми лідерами своїх професійних колективів і навіть цілих сфер України в цілому, наприклад, як випускник факультету державний діяч Арсеній Яценюк, випускник факультету Міністр юстиції України Павло Петренко, випускник факультету військовий прокурор України Анатолій Матіос, випускник факультету Голова правління Ощадбанку України Андрій Пишний, чимало випускників факультету – депутатів Верховної Ради України: Юрій Ключковський, Андрій Іванчук, Максим Бурбак, Георгій Манчуленко, Оксана Продан.

Не відстають від них і нинішні студенти. До прикладу, команда студентів факультету у складі студентки 4-го курсу Олени Щербакової та студента 2-го курсу Романа Токарика вийшли у фінальну частину престижного міжнародного конкурсу для студентів-правників «Міжнародні судові дебати з прав людини імені Нельсона Мандели» і здобула високу оцінку експертів Журі конкурсу.

Якщо говорити більш узагальнено, то докорінно поліпшився за цей час якісний склад викладачів факультету – нині у нас працює п'ятнадцять докторів юридичних наук та біля 70 кандидатів юридичних наук. За складом студентів факультет перетворився із регіональної у загальнонаціональну правничу школу.

Одним з найбільш об’єктивних та найконцентрованіших  показників поступу факультету стало те, що у 2016 та 2017 рр. факультет вийшов на п’яте місце серед правничих шкіл України за показниками набору студентів на перший курс бакалаврату у загальнонаціональному конкурсі абітурієнтів. Зокрема, у 2017 р. на перший курс факультету набрано рекордну кількість вступників – 260 осіб. Це рекорд за всю історію відродженого юрфаку. Найвищий прохідний бал на бюджетні місця у нинішньому році з усіх правничих шкіл вузів України також був на нашому факультеті – понад 190, що складає понад 95 процентів з можливих балів взагалі. Середній бал усіх студентів, що вступили на перший курс стаціонару нашого юрфаку, найвищий у порівнянні з аналогічним показником, серед усіх спеціальностей ЧНУ ім. Ю.Федьковича. Якщо на інших факультетах та в інститутах університету має місце так звана «оптимізація» науково-педагогічного та навчально-допоміжного персоналу, то у нас він продовжує збільшуватись.

Можна навести ще багато інших не надуманих свідчень успіхів юрфаку, але сьогодні необхідно сконцентрувати увагу і зусилля усього колективу не на них, а на тих викликах, які уже постали перед нами чи постануть завтра або після завтра.

Найзлободенніший з них – це необхідність переходу від моделі підготовки юриста академічного типу, який має чималі знання, проте не у належній мірі навчений застосовувати право на практиці, тобто, лише поверхово та однобічно освоїв фах правника, до моделі підготовки практичного юриста, який уже зі студентської лави виходить не тільки з достатніми знаннями та розумінням права, але й із набутими вміннями і навичками.

Це, в свою чергу, тягне необхідність дальшого вивільнення освітньої програми правника-бакалавра від дисциплін, що не формують необхідних компетентностей правника-практика та запровадження замість них нових навчальних дисциплін. Цей процес триває у нас уже ряд років і буде продовжений. Він здебільшого проходить болісно, але ці болі породжені відмиранням старого та народженням й утвердженням нового на факультеті.

На необхідність перегляду освітніх програм бакалавра права і магістра права дуже сильно вплинуло і продовжуватиме впливати запровадження навчальних дисциплін вільного вибору студента. До прикладу, нині вони складають на бакалавраті одну третину загального навчального обсягу освітньої програми, а в магістратурі – половину.

Перехід до моделі підготовки практичного юриста вимагає рішуче відмовитись від семінарських занять, заточених на формування юриста академічного типу, і перейти до практичних занять, занять-тренінгів, занять практикумів і їм подібних активних форм участі студента в навчальному процесі.

Не менш глибокого перегляду потребують лекції – від лекцій переважно інформативного типу до лекцій методологічно-методичного типу.

Фундаментальним викликом для нас є необхідність докорінного перегляду ціннісного наповнення навчально-виховного процесу на факультеті. Адже фах правника – це передусім захист людських цінностей. Саме їх потрібно формувати у майбутніх юристів-практиків.

Ми розпочали таку роботу на факультеті, але не більше. Її осереддям на найближчий і наступні за ним роки повинно стати повсюдне утвердження академічної доброчесності. Очевидним є факт багатьох відступів від цього принципу у нашому житті. Це небезпечно і таку практику мусимо переломити – нам слід систематичніше та відвертіше говорити про усі наші проблеми, особливо морально-етичні.

Ще один серйозний виклик нам – необхідність докорінної перебудови магістратури факультету. Якщо на бакалавраті ми маємо значний прогрес, то у магістратурі – застій і навіть регрес. Найпершим і найпринциповішим кроком тут має стати створення та ліцензування кожною кафедрою власних магістерських програм, причому не яких-небудь, а затребуваних життям. Інакше із правничої школи університетського, більше того – європейського типу ми перетворимося у хуторянський юрфак.

Ми змушені уже з нинішнього навчального року запровадити рейтингування викладачів за критерієм індексу Хірша і робити це максимально прозоро. Рейтингування кафедр за аналогічним принципом унаочнило усім факт дуже різного внеску кожної з кафедр у спільну справу – цей внесок відрізняється у рази, а відмінність поки що лише наростає.

Факультет – це спільна справа усіх і кожного і ніхто не може тут працювати ще й за іншого. Не забуваймо, що до саботажу на власному робочому місці, навмисного чи мимовільного, вдаються тільки раби. А ми ними не є і ніколи не повинні стати ними.

Нині ми, усі разом, стали правничою школою національного значення. Завтра ми можемо стати і станемо правничою школою європейського рівня. Ми можемо цього досягти!!!

В іншій системі цінностей про це кажуть словами: ми повинні це зробити!

Мені особисто безальтернативно імпонує перший варіант: Ми можемо!!!

26 серпня – 3 вересня 2017 року завідувач кафедри публічного права юридичного факультету, д.ю.н. Руслана Гаврилюк взяла участь у навчальному візиті до США для ознайомлення з організацією юридичної освіти, правничої професії та верховенством права у дії за підтримки Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні. Географія подорожі: міста Вашингтон (Округ Колумбія), Лексингтон і Шарлотсвіль (штат Вірджинія). В ході навчального візиту представники п'яти провідних вищих юридичних навчальних закладів України (національний університет «Києво-Могилянська академія»; Київський національний університет імені Т. Шевченка; Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича; національний університет «Одеська юридична академія»; національний юридичний університет імені Я. Мудрого), а також особи, відповідальні за формування освітньої політики, які працюють над вдосконаленням юридичної освіти в Україні, одержали можливість безпосередньо ознайомитися з процесами, покликаними забезпечувати високу якість юридичної освіти у США, у тому числі з тими, що втілюються Американською асоціацією юристів та Асоціацією американських шкіл права.

Руслана Гаврилюк про правничу освіту у США:

Америка мене вразила усім. З нашого погляду у них все гаразд у правничій освіті. Проте з'ясувалося, що вони не тільки дуже багато говорять про реформування правничої освіти, але й роблять це на практиці.

У правничих школах США, яких на країну із 350 мільйонним населенням аж 196, вважають за найголовніший пріоритет надання більшої практичної спрямованості правничій освіті. Вони також здійснюють це за допомогою перебудови власних освітніх програм та інших інструментів. Особливо цікавий їх досвід із створення юридичних клінік, яких у кожній правничій школі багато та усі вони спеціалізовані. Усі викладачі їх правничих шкіл працюють зі студентами у юридичних клініках!

Ще одним фундаментальним пріоритетом нинішнього етапу реформування американської правничої освіти є різке посилення її ціннісної компоненти. Вони прагнуть виховати кожного студента-правника передусім у дусі того, що захист загальнолюдських цінностей – це найголовніша складова фаху правника. Ми не можемо пройти повз цього досвіду.

Ще мене вразила організація навчального процесу в американських правничих школах. У них кожний професор чи асистент працює зі студентами на факультеті щоденно впродовж усього робочого дня. Причому практично завжди у американських професорів були студенти і там здійснювався якийсь елемент навчального процесу. Не як у нас, коли викладач присутній зазвичай лише на парах. У нас немає керівництва з боку викладачів самостійною роботою студентів, хоча тут прихований чи не найголовніший резерв вдосконалення підготовки правника.

Нарешті, чи не найглибше мене вразила вмотивованість американських студентів-правників до оволодіння своїм майбутнім фахом. Я не бачила студентів за іграми у мобільних телефонах чи переглядами соціальних мереж. Як і не побачила жодного студента, який би в той чи інший спосіб не працював із книгами. Тут культ читання фахової літератури. До речі, він властивий не тільки студентам, але і їх професорам.

Нам необхідно не тільки задуматись над вищенаведеним, але й почати діяти аналогічно і успіх прийде неминуче!

Студенти Олена Щербакова та Роман Токарик:

Ми - команда у складі Олени Щербакової та Романа Токарика взяли участь у 9 Міжнародних судових дебатах з прав людини імені Нельсона Мандели, що проходили у Женеві.Турнір складався з двох етапів: письмового та усного. Говорячи про процес підготовки, варто сказати, що необхідно було опрацювати надзвичайно багато матеріалу як по темі, так і по суміжних темах, щоб добре орієнтуватися в проблематиці, поставленій перед учасниками та в питаннях, які задають судді. В процесі підготовки ми добре освоїли сайт HUDOC, ICRC, також дізналися про судову практику інших судів, прочитали, а місцями і вивчили, положення не однієї Конвенції, відшліфували юридично-пошукові вміння. При підготовці до змагань ми максимально чітко розписували, які джерела і чому можуть використовуватись,обов'язковість чи рекомендаційний характер документа, повноваження суду розглядати ці питання і т.д.. Для Суддів, які виступали у ролі комісії, важливі не тільки знання по справі, а і знання міжнародного права, загальна логіка.

Оскільки Міжнародні судові дебати з прав людини імені Нельсона Мандели охоплюють багато галузей права в одній справі, участь в таких дебатах сильно піднімає рівень знань в цих галузях, змушує подивитись на справу з точки зору різних галузей. Цьогоріч на змаганнях у фабулі піднямалася тема гуманітарного права (правомірності застосування певної зброї, можливості антитерористичних операцій в населеному районі), розглядалося питання біженців ( їх визначення, особливості статусу, відмінність від внутрішньо-переміщених осіб), морське право, а саме про відкрите море, а також проблема дискримінації за різними ознаками. Найцікавішим було те, що ми розглядали ці питання не в теоретичному аспекті, а виходячи суто з умов справи і захищаючи в даному випадку дії особи чи дії держави в певній ситуації (залежно за яку сторону виступатимемо).

Усні раунди проходили в Палаці Націй, штаб-квартирі ООН, де команди з різних куточків світу змагались за право вийти у фінал. Модель усних раундів відбувається наступним чином- спочатку судді надають слово позивачу, команді, яка складається з двох людей, які по черзі виступають перед судом впродовж 15 хвилин кожен, потім судді надають таку ж можливість для представлення власних аргументів команді відповідача, а право останньої репліки залишається за позивачем, щоб впродовж 2-3хв відреагувати на аргументи відповідача. Ми зіграли 4 раунди з командами з Замбії, Кенії, Малаві та Британії (Оксфорд). Аналізуючи раунд з Оксфордом, ми хочемо наголосити, що судді у фідбеках після раундів зазначили, що ми нічим не уступали опонентам в знанні права, проте нам не встачало вміння подачі матеріалу і ораторських навиків рівня Оксфорду - саме через це наша команда отримала на 6 балів менше ніж команда з Оксфорду. За результатами змагань наша команда увійшла в топ-20 найкращих команд турніру і обійшла за балами команди університетів з Японії, Китаю, Кенії, Бразилії, Італії, Німеччини та інших. 

Участь у даних змаганнях принесла надзвичайний досвід, який, безумовно, знадобиться і для нашої юридичної діяльності в майбутньому, адже ми пройшли "від А до Я" судову справу від її прочитання, до захисту позицій сторін перед исокоповажним судом. Ми прагнемо популяризувати судові дебати на нашому факультеті, оскільки вони є престижними в усіх куточках світу і допомагають студентам оволодіти знаннями з права, юридичною англійською, юридичним письмом та інтерпретацєю правових норм. Тому ми запрошуємо всіх долучатися до moot court society на юридичному факультеті та сподіваємось, що факультет підтримає нас в дебатних ініціативах!

Переглянути відео фіналу та вручення нагород нашим студентам можна за наступним посиланням: https://youtu.be/4fnHgaDXnFU?t=3h43m47s

Завідувач кафедри теорії та філософії права, проф., д.ю.н. Михайло Никифорак означив у своєму виступі сучасні виклики юридичній освіті:

  • Необхідність вдосконалення стандарту юридичної освіти. Стандарт – це не перелік юридичних дисциплін для юридичних вишів, а вимоги до змісту юридичної освіти, визначення необхідних для юриста компетенцій, ключових кваліфікацій.
  • Необхідність кардинальної зміни позиції у проблемі: як вчити? Замість навчати прописних істин, вчити вчитися. Одного американського професора спитали, що він розуміє під професійними навичками юриста і попросили перелічити, чого треба навчити студентів: писати, говорити… Той відповів: «Ні. Лише думати».
  • Необхідність посилення практичної підготовки юристів шляхом проведення організованого як в Англії (переважно рік), чи в Німеччині (2 роки) стажування випускників юридичних вишів.
  • Необхідність введення єдиного зовнішнього кваліфікаційного екзамену після завершення вузівської освіти для всіх правознавців. Як в США і ФРН, де випускники – це тільки кандидати у юристи.
  • Необхідно переглянути межі позитивізму в юридичній освіті шляхом її переорієнтації на доктрину природного права і натуралістичної юриспруденції.
  • Необхідно зробити професію юриста об'єктом більш глибокого дослідження юридичною наукою і предметом вивчення у вишах.

Доктор юридичних наук, доцент кафедри приватного права Ніна Гетьманцева:

У кожній поважаючій себе країні визначені конкретні шляхи щодо кардинального реформування національної системи освіти, що передбачає освоєння нових соціальних та професійних навичок, в тому числі професійної мобільності. Не останнє місце повинно займати і розвиток культури соціальної поведінки учасників навчального процесу в умовах відкритості суспільства, його усесторонньої інформатизації. На освіту сьогодні покладається завдання підвищення конкурентоспроможності, при чому з одночасним збереженням юридичних гарантій свободи і рівного доступу до освіти, автономії, рівноправності всіх вищих навчальних закладів щодо формування і розподілу бюджетних місць, обсягу ліцензованих місць, які повинні формуватися на рівноправній основі. При цьому повинні бути вироблені для всіх вузів єдиний коефіцієнт за відповідною шкалою та межа, яка дозволяє абітурієнту пройти на бюджетне місце і той мінімум, який дозволяє вступити до вищого закладу. Адже всі переслідують єдину мету – якнайповніше задоволення освітніх потреб відповідної особи, яка, як на національному так і міжнародному ринку праці повинна бути конкурентоздатною і мати можливість реалізувати своє право на працю в подальшому.

Сьогодні навчальний процес потребує корінних перетворень. Це навіть не питання в перспективу. Це питання вчорашнього дня. Навчання на сьогодні повинно вибудовуватися на системній основі, де теорія повинна підкріплюватися практикою і навпаки. Бо давно відомою є всім проста аксіома: теорія без практики є мертвою, а практика без теорії є сухою. На сьогодні студента повинно зацікавити на основі набутих теоретичних знань з усіх галузей права розв’язання різного роду практичних завдань, казусів, які передбачають нетипові, ситуації та нестандартне їх розв’язання чи вирішення. Розв’язання нетипових завдань-казусів передбачає використання, запозичення знань з інших галузей права на основі аналогії права, аналогії закону, в результаті якого здійснюється «розмивання прикордонних меж» між галузями права. Наголошую, що це є об’єктивним процесом, бо ми використовуємо при цьому єдину правову систему, яка виявляється в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, джерел і принципів, системи права і законодавства, організації судових інстанцій і звісно, схожості категорій і понять.

Реформа освіти і певні освітянські новації пов’язані також чи не у першу чергу з реформуванням міжбюджетних відносин, як на рівні держави так і на місцях і, відповідно, самої освітянської установи. Сьогодні необхідно визнати, що більшість вузів, які є національними, іншими словами мають державний статус, набули статусу комерційних установ, по тій простій причині, що держава не в змозі забезпечити і виділити відповідну кількість бюджетних місць, а відповідно і бюджетних ставок. Це здійснюється за рахунок коштів, які установа самостійно заробила. При цьому держава вдається тільки до регулюючих функцій у питаннях освіти, віддаючи питання фінансів на відкуп колективно-договірному регулюванню, тобто самих освітянським установам. Можливо настав той час, коли самі установи і, особливо, структурні їх підрозділи, повинні самі розпоряджатися своїми коштами. Це дасть об’єктивну відповідь на питання щодо не конкурентоздатних підрозділів, які самі по собі вже давно є майже мертвими і з часом відійдуть на «інший план».

Звісно, що це є складні питання і потребують обдуманих, радикальних, системних рішень. Сьогодні піднімаються питання щодо розробки і прийняття освітянського кодексу. Але, здається, це питання навіть не на перспективу, а питання вчорашнього дня. Одним словом вища освіта «задихається» її необхідно наповнити новим змістом і передбачити радикальні шляхи щодо її реформування.

Завідувач кафедри європейського права та порівняльного правознавства, проф., д.ю.н. Сергій Меленко зауважив:

що надзвичайно актуальні виклики перед юридичним факультетом полягають у площині подальшого інтенсивного впровадження висококваліфікованої підготовки фахівців. Адже зовнішнє незалежне тестування при вступі до магістратури за спеціальністю 081 «Право» є не лише іспитом для випускників бакалаврату, які виявили бажання навчатися в магістратурі, але й безпосередньо для ВУЗів, які здійснюють підготовку фахівців за цією спеціальністю. Це, свого роду, виклик, який у подальшому безпосередньо буде впливати на кількісні та якісні показники набору абітурієнтів не лише на перший курс магістратури, але й на перший курс та скорочену форму бакалаврату. Адже процес подання заяв на вступ фактично є залежним від результатів якості підготовки фахівців. Водночас зазначений виклик актуалізується ще й тим, що з наступного року вступники до магістратури за спеціальністю 293 «Міжнародне право» також будуть здавати вступні іспити за принципами ЗНО, а тому підвищення якості та інтенсивності навчання є стратегією спрямованою не лише на збереження досягнень факультету, але й на їхнє зростання. А тому запропоновані в процесі дискусії тактичні кроки, спрямовані на підвищення якості навчання, є вкрай важливими та необхідними і потребують якнайшвидшого впровадження до процесу підготовки фахівців на юридичному факультеті.

  Назад
Архів
© 1999- Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.
Ваші зауваження, запитання та пропозиції: webmasterCюЅљјj@…Гcchnu.edu.ua
Powered by Nova, Програмування: Крамар А.В., Дизайн: Антонюк А.М.

ВГОРУ